LITMIR.BIZ

      Прагнучи щонайскоріше розв’язатися з обтяжливою і небезпечною справою в селах та повернутись до відносно добре контрольованих міст, іноземні військові та службовці Державної варти часто-густо діяли похапцем, перетворювали охоронні заходи на формальність. Розшук підозрюваних у скоєних злочинах та вилучення незареєстрованої зброї нерідко обмежувались вимогою до мешканців села видати певних осіб та зібрати певну кількість одиниць озброєння. Вироки обвинувачуваним виносили за прискореною процедурою польового судочинства або взагалі в позасудовому порядку. Страти і тілесні покарання часто чинили на місці (хоча в багатьох випадках затриманих забирали до міста).

      Військові широко практикували колективні покарання. Репресивним актам армійці і варта надавали показового характеру, намагаючись залякати селян, щоб надалі у них і гадки не виникало про непокору.

      До несправедливих і вкрай жорстоких репресій додавалося здирництво. Як колективне покарання військові застосовували стягнення з громад великих штрафів (так званих контрибуцій). Крім штрафів військові й варта вилучали кошти для відшкодування власникам великих господарств, які постраждали від погромів. Стягнення іноді сягали кількох сотень тисяч карбованців. Також іноземні війська реквізували продовольство. Непоодинокими були відверті грабунки – солдати і вартові нишпорили по селянських хатах, забираючи усе, що впадало в око.