LITMIR.BIZ

Скачать книгу

навіть після того, як зачинив шафку. Він знову подивився на годинник. П’ятниця. В п’ятницю з дев’ятої до шостої. Отже, «Монополька» відчиниться нескоро.

      Харрі сів біля телефону у вітальні й набрав номер Ейстейна Ейкелана.

      – «Таксі Осло».

      – Як там на дорогах?

      – Харрі, ти, чи що?

      – Добрий вечір, Ейстейне.

      – Добрий? Та я вже півгодини без діла сиджу.

      – Сезон відпусток.

      – Знаю. Власник таксі поїхав за місто, в Крагерьо, а мені залишив найповільнішу тачку найповільнішого міста Скандинавії. Чорт забирай! Як після нейтронної бомби!

      – Не думав, що ти любитель попітніти на роботі.

      – Приятелю, я потію, як свиня! Цей скупердяй купує машини без кондиціонера. Та мені після зміни доводиться напиватися, щоб відновити рівень рідини в організмі. Але це і коштує будь здоров! Учора я витратив на випивку більше, ніж наварив за день.

      – Мені тебе щиро шкода.

      – Треба було йти ламати коди.

      – Хакерничати? За що тебе саме вигнали з Норвезького банку й припаяли півроку умовно?

      – Так, але в мене добре виходило. А тут… До речі, хазяїн подумував про те, щоб скоротити обсяг роботи, але я гну горба по дванадцять годин. Нам не вистачає шоферів. Харрі, не хочеш попрацювати таксистом?

      – Спасибі, я над цим подумаю.

      – Навіщо дзвониш?

      – Мені потрібно що-небудь, аби заснути.

      – Сходи до лікаря.

      – Ходив. Він виписав мені імован. Знаєш, таке снодійне в пігулках? Не допомогло. Просив що-небудь сильніше, але він відмовив.

      – Від тебе, либонь, тхнуло? Ще б він дав тобі рогіпнол, Харрі!

      – Він сказав, що я ще молодий для важкого снодійного. А в тебе є?

      – З глузду з’їхав? Це ж вірний шлях за ґрати. Але є флуніпам. Майже те ж саме. Одна пігулка, і валишся без задніх ніг.

      – Добре. Я зараз злегка на мілині, але віддам гроші відразу, як отримаю зарплату. А сни теж – той?

      – Га?

      – Я сни бачити перестану?

      На пару секунд на тому кінці повисла тиша.

      – Знаєш, Харрі, я тут зміркував, флуніпам у мене скінчився. Та і потім, небезпечний він. І сни бачити не перестанеш, скоріше навпаки.

      – Брешеш.

      – Ну… та й не потрібний тобі флуніпам. Просто спробуй заспокоїтися. Зроби перерву.

      – Перерву? Ти й сам розумієш, що це неможливо.

      Харрі почув, як відчинилися двері машини, і Ейстейн послав когось до дідька. Потім заговорив знову:

      – Це через Ракель? – Харрі не відповів. – Посварилися з нею? – Харрі почув якийсь тріск і подумав, що це рація. – Агов, Харрі! Друг дитинства запитує, чи не розбилося твоє життя вщент, а ти мовчиш?

      – Розбилося, – тихо сказав Харрі.

      – Що сталося?

      Харрі перевів подих:

      – Загалом, я сам змусив Ракель його розбити. Я провалив одну справу, над якою довго працював. Я не витримав. Запив і три дні пролежав п’яний як чіп, не чув телефонних дзвінків. На четвертий вона прийшла сама. Подзвонила, увійшла. Спочатку гнівалася. Говорила, що я не можу ось так просто

Скачать книгу