LITMIR.BIZ

Скачать книгу

полицях стояли ряди пляшок Febreze, до яких не торкалася рука покупця. Вони взялися обходити домогосподарок, які раніше отримали безкоштовні пробні зразки.

      – Ага, так-так! – сказала одна з них дослідникові з P&G. – Аерозоль! Усе, згадала. Де ж я його поставила?

      Жінка присіла й почала нишпорити в шафці під кухонною раковиною.

      – Я трохи ним користувалась, а потім забула про нього. Він мав би бути десь тут.

      Вона підвелась.

      – Може, у коморі?

      Жінка відчинила двері й відсунула набік швабру зі щітками.

      – Ось він де! Із самого заду! Бачите? Майже повний. Ви хочете забрати його назад?

      Febreze виявився непотребом.

      Для Стімсона то була катастрофа. Керівники інших відділів компанії відчули шанс скористатися з його поразки. Ходили чутки, що дехто переконує власників поставити на Febreze хрест, а його «відправити на заслання» у відділ товарів для догляду за волоссям Nicky Clarke.

      Голова одного з підрозділів P&G скликав екстрену нараду й, не чекаючи запитань від членів ради директорів, оголосив, що компанія скорочує видатки на Febreze. Шеф Стімсона встав і звернувся до присутніх із палким проханням.

      – Ще є шанс усе змінити, – заявив він. – Можемо принаймні попросити професорів розібратися, у чому річ.

      Незадовго перед тим компанія P&G перенадила до себе науковців зі Стенфорда, університету Карнеґі-Меллон та інших вищих шкіл, які вважалися експертами з психології споживачів. Голова підрозділу погодився дати ще трохи часу на розкрутку товару.

      Отож, до команди Стімсона приєдналася група дослідників[48], які почали вкотре зустрічатися з потенційними покупцями. Перші здогади про те, чому Febreze не пішов, у них з’явилися після візиту до однієї жінки, які мешкала в передмісті Фінікса. Ще з вулиці їм було чути, що в хаті живе дев’ятеро котів. Проте всередині панували чистота й лад. Жінка пожартувала, що має пунктик на чистоті. Щодня чистить килими й не любить відчиняти вікна, щоб вітер не заносив до хати пилюки. Коли Стімсон з науковцями зайшли до вітальні, де жили коти, там так сильно тхнуло, що одного з них ледь не знудило.

      – Як ви боретеся з котячим запахом? – запитав жінку котрийсь із дослідників.

      – Зазвичай він мене не турбує, – відповіла вона.

      – А як часто ви помічаєте цей запах?

      – Гм, раз на місяць, – сказала жінка.

      Науковці перезирнулися.

      – А зараз ви його чуєте? – запитали її.

      – Ні, – похитала головою жінка.

      Та сама розмова повторилась у десятку інших затхлих помешкань, де побували вчені. Люди не помічали неприємних запахів довкола себе. Коли живеш з дев’ятьма котами, то втрачаєш чутливість до їхнього «аромату». Цигарки так сильно впливають на нюхові відчуття, що курці перестають чути запах диму. Запахи – дивне явище; навіть найсильніший сморід поступово слабшає, якщо чути його постійно. «Ось чому ніхто не користується Febreze», – подумав Стімсон. Указівка товару – те, що мало

Скачать книгу