ТОП просматриваемых книг сайта:
Кмітливіші, швидші, кращі. Секрети продуктивності в житті та бізнесі. Чарлз Дахіґґ
Читать онлайн.Название Кмітливіші, швидші, кращі. Секрети продуктивності в житті та бізнесі
Год выпуска 2016
isbn 978-617-12-2642-5,978-617-12-2643-2,978-617-12-2280-9
Автор произведения Чарлз Дахіґґ
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Проте найбільше працівники обговорювали відчуття різних команд.
– Мені це здавалося доцільним, можливо, через мій досвід у Єлі, – казала Джулія. – У одних командах я почувалась цілком виснаженою, а в інших мені додавалося енергії.
Є надійні свідчення, що норми, притаманні команді, відіграють критичну роль у формуванні емоційного досвіду участі в команді. Дослідження психологів з Єльського, Гарвардського, Ореґонського університетів та університету Берклі тощо свідчать, що норми визначають, чи ми почуваємося в безпеці або в небезпеці, змореними чи збудженими, мотивованими чи знеохоченими через колег по команді.[53] Наприклад, члени дослідної групи Джулії в Єлі почувалися виснаженими, бо норми – штурханина за лідерство, необхідність раз по раз демонструвати свій досвід, схильність до критиканства – змушували їх до обачності.[54] А от норми в конкурсній команді – ентузіазм щодо ідей, висловлених колегами, утримування від критиканства, заохочення до лідерства або дозвіл триматися на других ролях за бажанням – дозволяли усім товаришувати й не відчувати напруження. Координувати зусилля було легко.
Тож дослідники з проекту «Арістотель» виснували, що саме від групових норм залежало вдосконалення команд у «Ґуґлі».
– Нарешті дані набули змістовності, – сказав Дубі. – У командах підлягало перегляду питання «як», а не «хто».
Проте залишалося питання про те, які саме норми були найважливіші. Дослідження у «Ґуґлі» виявило десятки норм, що здавались важливими, і часом норми однієї ефективної команди суперечили нормам іншої, не менш ефективної.[55] Краще дозволити кожному висловлюватися чи сильний керівник має припиняти відхилення від теми? Чи ефективнішою буде робота, якщо люди відверто не погоджуватимуться один з одним, або треба притлумити конфлікти? Які ж норми таки найважливіші?
ІІ
Тисяча дев’ятсот дев’яносто першого року аспірант першого року навчання Емі Едмондсон почала відвідувати палати в шпиталі, аби показати, що гарна командна робота і гарне лікування роблять спільну справу. Проте дані суперечили цьому.
Едмондсон вивчала організаційну поведінку в Гарварді. Професор попрохав її допомогти з розглядом медичних помилок; тож Едмондсон, визначаючись із темою дисертації, узялась відвідувати поопераційні палати, бесідувати з медсестрами та гортати сторінки повідомлень про помилки у двох бостонських шпиталях.[56] У одній палаті кардіологічного відділення вона виявила, що сестра випадково зробила внутрішньовенну ін’єкцію анестетика лідокаїну, а не розріджувача крові гепарину. В ортопедичному відділенні пацієнтові дали амфетамін замість аспірину.
– Ви
Sigal G. Barsade, “The Ripple Effect: Emotional Contagion and Its Influence on Group Behavior,” Administrative Science Quarterly 47, no. 4 (2002): 644-75; Vanessa Urch Druskat and Steven B. Wolff, “Building the Emotional Intelligence of Groups,” Harvard Business Review 79, no. 3 (2001): 80–91; Vanessa Urch Druskat and Steven B. Wolff, “Group Emotional Intelligence and Its Influence on Group Effectiveness,” in The Emotionally Intelligent Workplace: How to Select for, Measure, and Improve Emotional Intelligence in Individuals, Groups and Organizations, ed. Cary Cherniss and Daniel Goleman (San Francisco: Jossey-Bass, 2001), 132-55; Daniel Goleman, Richard Boyatzis, and Annie McKee, “The Emotional Reality of Teams,” Journal of Organizational Excellence 21, no. 2 (2002): 55–65; William A. Kahn, “Psychological Conditions of Personal Engagement and Disengagement at Work,” Academy of Management Journal 33, no. 4 (1990): 692724; Tom Postmes, Russell Spears, and Sezgin Cihangir, “Quality of Decision Making and Group Norms,” Journal of Personality and Social Psychology 80, no. 6 (2001): 918; Chris Argyris, “The Incompleteness of Social-Psychological Theory: Examples from Small Group, Cognitive Consistency, and Attribution Research,” American Psychologist 24, no. 10 (1969): 893; James R. Larson and Caryn Christensen, “Groups as Problem-Solving Units: Toward a New Meaning of Social Cognition,” British Journal of Social Psychology 32, no. 1 (1993): 5-30; P. Wesley Schultz et al., “The Constructive, Destructive, and Reconstructive Power of Social Norms,” Psychological Science 18, no. 5 (2007): 429-34.
У імейлі у відповідь на запитання щодо перевірки фактів Джулія Розовскі написала: «Такі відчуття були у дослідної групи час від часу. Не повсякчас».
У імейлі у відповідь на запитання щодо перевірки фактів речник «Ґуґла» написав: «Ми хотіли протестувати багато важливих, на нашу думку, норм групи. Проте на стадії тестування ми не знали, що “як” виявиться важливішим за “хто”. Коли ми підключили статистичні моделі, стало зрозуміло, що не лишень норми були важливіші у наших моделях, але й п’ять тем відокремлювались від решти».
Amy C. Edmondson, “Learning from Mistakes Is Easier Said than Done: Group and Organizational Influences on the Detection and Correction of Human Error,” The Journal of Applied Behavioral Science 32, no. 1 (1996): 5-28; Druskat and Wolff, “Group Emotional Intelligence,” 132-55; David W. Bates et al., “Incidence of Adverse Drug Events and Potential Adverse Drug Events: Implications for Prevention,” Journal of the American Medical Association 274, no. 1 (1995): 29–34; Lucian L. Leape et al., “Systems Analysis of Adverse Drug Events,” Journal of the American Medical Association 274, no. 1 (1995): 35–43.