Скачать книгу

в компанії, багато працівників постійно згадували про важливість своїх команд.

      – Працівники казали щось таке: «У мене чудовий менеджер, але команда не згуртована» або «У мене не бозна-який менеджер, але сама команда настільки сильна, що це не дуже й важливо», – казав Дубі. – І це ніби розкрило нам очі, бо проект «Кисень» зосереджувався на керівництві, а не на функціонуванні команд або оптимальному поєднанні різних людей, що походили з різного оточення.

      Дубі з колегами прагнули зрозуміти, як створити досконалу команду. І Джулію долучили до цього дослідницького проекту.[49]

      Проект розпочався з широкого огляду академічної літератури. Деякі вчені доходили висновку, що команди працювали найкраще, коли в них зустрічалися люди зі схожим рівнем екстраверсії та інтроверсії, а інші вважали, що ключовим фактором був баланс особистостей. Деякі дослідження розглядали важливість збігу смаків і хобі у співробітників, а інші обстоювали засаду різноманітності в групах. У деяких працях проводилася думка, що команди мають складатися з людей, налаштованих на співпрацю, а інші вважали, що групи успішніші тоді, коли існує здорове суперництво. Тобто різної літератури було аж надто багато.

      У межах проекту «Арістотель» було витрачено понад 150 годин на опитування працівників «Ґуґла»: що, на їхню думку, робить команду ефективною?[50]

      – Ми довідались, що великою мірою оцінка залежить від того, хто оцінює, – сказав Дубі. – Зовні може здаватися, буцім група працює добре, але всередині працівники почуваються погано.

      Було запроваджено критерії оцінки ефективності команди на основі зовнішніх факторів, наприклад, чи виконує група цілі продажу, і внутрішніх змінних, як-от наскільки члени команди вважали свою працю продуктивною. Відтак група «Арістотель» почала вимірювати геть усе. Дослідники вивчали, наскільки часто одногрупники спілкувалися поза роботою і як вони розподіляли поміж собою завдання. Будували складні діаграми, щоб показати пересічне членство в команді, а тоді порівнювали зі статистикою, що виявляла, які групи перевершували цілі свого департаменту. Аналітики вивчали, як довго команди трималися купи і чи впливав гендерний баланс на ефективність.

      Але попри всі спроби упорядкування інформації не вдавалось виявити якісь певні патерни або якісь свідчення того, що склад команди корелював з її успіхом. «Ми проаналізували 180 команд в усій компанії, – сказав Дубі. – У нас було море інформації, але нічого не вказувало на те, що поєднання певних типів особистостей або працівників із різним рівнем вмінь чи особливостями їхнього минулого має якесь значення. “Хто” у цьому рівнянні не відігравало жодної ролі».

      Наприклад, деякі продуктивні команди «Ґуґла» складалися з друзів, які поза роботою разом грали в спортивні ігри. Інші формувалися з людей, які поза кімнатою нарад не зналися. У одних групах віддавали перевагу сильним менеджерам. У інших хотіли мати більш горизонтальну структуру.

Скачать книгу


<p>49</p>

У відповіді на імейл з питаннями щодо перевірки фактів Джулія Розовскі писала: «Я працювала у низці інших проектів, перш ніж потрапила до групи “Проект Арістотель”». Ось її короткі біографічні дані для внутрішнього вжитку: «Джулія Розовскі працює в групі аналітиків відділу кадрів „Ґуґл” із серпня 2012 року. За час роботи в компанії Джулія консультувала групи щодо планування персоналу і стратегічного дизайну, аналізувала вплив програм гнучкості персоналу, досліджувала уповноваження лідерів. Наразі вона менеджер проекту в “Проекті Арістотель”, покликаному покращити ефективність груп у “Ґуґлі”. До “Ґуґлу” Джулія співпрацювала з ученими Гарвардської школи економіки з питань конкурентної стратегії та організаційної поведінки з ухилом у теорію ігор, етику і фінансовий контроль та структуру організацій. Раніше в своєму послужному списку Джулія працювала консультантом з питань стратегій у фірмі ринкової аналітики бутиків. В Єльській школі менеджменту Джулія стала магістром ділового адміністрування, а в Університеті Тафта – бакалавром з математики й економіки».

<p>50</p>

У коментарях, надісланих у відповідь на питання щодо уточнення фактів, речник “Ґуґл” написав: «Спочатку треба було дати визначення команд, і ми вирішили, що це групи, які тісно співпрацюють над проектами для досягнення спільної мети. Потім, оскільки ми знали, що ієрархічне визначення команди буде надто обмеженим у нашому середовищі, де люди співпрацюють на лініях зв’язку сповіщення, нам треба було придумати, як систематично ідентифікувати цілісні команди і їхнє точне членство, щоб їх можна було вивчити. Зрештою, довелось це зробити вручну, попросивши керівництво організаційно ідентифікувати команди і лідерів команд – підтвердити участь у команді».