Скачать книгу

плану, також нерідко вдавалася до розумового штурму, «але якби я згадала про якусь там дрімальню, хтось би закотив очі і навів би п’ятнадцять причин, чому це дурниця. А от моїй цільовій команді моя ідея припала до смаку. Ми любили придумані нами дурниці. Протягом години ми міркували, як зробити дрімальні окупними, і придумали – можна продавати беруші».

      Зрештою, цільова команда Джулії зупинилась на ідеї перетворення студентської перекусної на міні-спортзалу з кількома приміщеннями для фізичних вправ і кількома тренажерами для фітнес-тренувань. Кілька тижнів команда витратила на розробку цінових схем і перемовини з виробниками тренажерів, виграла конкурс, і міні-спортзала існує досі. Того ж року цільова команда Джулії протягом місяця шукала спосіб вивести на північнокаролінський ринок мережі екомаркетів за типом «магазин-по-сусідству».

      – Ми проаналізували пару десятків планів, – розповідала вона. – Деякі з них ми визнали безглуздими.

      Коли команда вирушила до Портленда в штаті Ореґон для презентації остаточного проекту – метод повільного розповсюдження з рекламою корисних для здоров’я харчів у магазинах мережі, – вона посіла перше місце в країні.[44]

      Дослідна група Джулії розпалася вже під час другого семестру – спочатку один, потім другий, а тоді й решта членів групи припинили з’являтись. Натомість команда учасників конкурсів розросталася, бо з’являлося дедалі більше охочих приєднатися до них. Стрижнева група з п’ятьох учасників, разом з Джулією, переймалася цією справою під час усього перебування в Єльському університеті.[45] Сьогодні дехто з них належить до найближчих друзів Джулії. Вони разом святкують весілля одногрупників і відвідують один одного під час подорожей. Вони також передзвонюються, аби порадитись щодо просування на роботі, й обмінюються інформацією про вакансії.

      Джулію завжди дивувало, чому обидві групи виявилися такими різними. Напруженість в її дослідній групі пояснюється тим, що в ній кожний змагався за лідерство і критикував ідеї інших. Натомість у команді конкурсантів відчувалося піднесення, бо вони були сповнені ентузіазму й підтримували один одного. Хоча в основі своїй обидві групи складалися з однакових студентів. Вони всі були розумними і дружніми особами поза своїми групами. Не було особливих підстав для того, щоб динаміка в дослідній групі Джулії переросла в суперництво, а стосунки в команді конкурсантів склалися так невимушено.

      – Я не могла збагнути, чому все склалося по-різному, – сказала мені Джулія. – Нічого не віщувало, що саме так станеться.

* * *

      Після закінчення університету Джулія пішла працювати аналітиком до компанії «Ґуґл» у відділ кадрів, де треба було ретельно вивчати використання часу співробітниками.[46] Виявилось, що тепер її життя полягатиме у використанні інформації для з’ясування того, чому співробітники поводяться так або інакше.

      Протягом шістьох років поспіль

Скачать книгу


<p>44</p>

“Yale SOM Team Wins National Net Impact Case Competition,” Yale School of Management, November 10, 2011, http://som.yale.edu/news/news/yale-som-team-wins-national-net-impact-case-competition.

<p>45</p>

Розовскі написала у відповіді на імейл з питаннями щодо перевірки фактів: «Щоразу ми обирали змагання. Кожне змагання було окремим командним / вступним / пакетним процесом. Я послідовно працювала з тією ж групою».

<p>46</p>

У відповіді на імейл з питаннями щодо перевірки фактів речник «Ґуґлу» написав: «Аналітика персоналу – надзвичайно болюча тема, й полягає вона в тому, що ми з погляду науки ретельно вивчаємо ключові спонуки здоров’я, щастя і продуктивності ґуґлівців… Ніде в „Ґуґлі” не контролюється і не відстежується ні прийом на роботу, ні промоція, але цим переймаються самі ґуґлівці, менеджери тощо». Більше про ставлення «Ґуґла» до людських ресурсів див.: Thomas H. Davenport, Jeanne Harris, and Jeremy Shapiro, “Competing on Talent Analytics,” Harvard Business Review 88, no. 10 (2010): 52–58; John Sullivan, “How Google Became the #3 Most Valuable Firm by Using People Analytics to Reinvent HR,” ERE Media, February 25, 2013, http://www.eremedia.com/ere/how-google-became-the-3-most-valuable-firm-by-using-people-analytics-to-reinvent-hr/; David A. Garvin, “How Google Sold Its Engineers on Management,” Harvard Business Review 91, no. 12 (2013): 74–82; Adam Bryant, “Google’s Quest to Build a Better Boss,” The New York Times, March 12, 2011; Laszlo Bock, Work Rules! Insights from Inside Google That Will Transform the Way You Live and Lead (New York: Twelve, 2015).