Компанії майбутнього - Фредерік Лалу

Скачать книгу

стадії

      Як і у випадку з будь-якою новою парадигмою, чим яскравіше є світло, тим виразніша від нього тінь. Одною з таких тіней постає божевільна гонитва за новим. Задовольнивши основні потреби людей, компанії все частіше намагаються створювати потреби, підживлюючи ілюзію того, що, чим більше маємо речей, які нам насправді не потрібні – більше майна, модного одягу, засобів для омолоджування тіла, – тим щасливішими й ціліснішими ми почуватимемося. Ми чимраз частіше доходимо думки, що вагоміша частина цієї економіки, побудованої на сфабрикованих потребах, є руйнівною з фінансової та екологічної позиції. Ми досягли стадії, коли ганяємося за зростанням заради самого зростання, стану, що його в медицині назвали б просто – раком.

      Сьогодні все більше людей мають кошти для життя, але не мають сенсу жити.

Віктор Франкл

      Ще одна тінь з’являється, коли успіх вимірюють виключно з погляду грошей і визнання. Коли беруть до уваги тільки зростання та прибуток, коли єдиним успішним життям є те, де ви досягли вершини, ми неодмінно відчуватимемо порожнечу. Криза середнього віку являє собою знакову хворобу Помаранчевих компаній: протягом 20 років ми граємо в успіх та щурячі перегони. І тепер ми розуміємо, що не зійдемо на вершину або що вершина – це не все, чого нам треба досягти в житті. У принципі, робота в Помаранчевих організаціях може бути засобом самореалізації та самовираження. Проте коли рік у рік геть усе зводиться до цілей і цифр, етапів та термінів, нових програм змін і міжфункціональних ініціатив, люди обов’язково шукатимуть відповіді на запитання про сенс усього цього і прагнутимуть чогось більшого.

      З огляду на корпоративні скандали останніх років, можна додати, що найочевиднішою тінню сучасних організацій є індивідуальна та колективна жадібність. Невелике коло керівників обдаровує себе все більшими зарплатами; вони лобіюють в уряді вигідні для себе закони; підкуповують наглядові органи; дурять уряд, аби платити менше податків чи не платити їх узагалі, і нестямно поглинають компанії, щоб домінувати в галузі та зловживати своєю владою над постачальниками, клієнтами й співробітниками.

      Плюралістична або Зелена парадигма[13]

      Успішна Помаранчева парадигма замінює Жовту істину добра і зла на інший стандарт: що працює і що не працює. Плюралістичний Зелений світогляд вважає цю ідею занадто спрощеною. Життя є чимось більшим, аніж успіх або невдача. Ця парадигма добре розуміє тіньові сторони Помаранчевого світогляду над людьми та суспільством – одержимість матеріальним, соціальна нерівність, утрата спільності.

      Плюралістична Зелена стадія дуже чутлива до людських почуттів. Вона наполягає на тому, що всі погляди заслуговують на однакову повагу. Вона прагне справедливості, рівності, гармонії, співдружності, співпраці й консенсусу. Особистість, яка керується цим світоглядом, прагне бути частиною світу, сприяти розвитку щільних і гармонійних зв’язків з

Скачать книгу

<p>13</p>

Ця стадія відповідає «індивідуалістичній» у Левінджер та Кук-Ґройтер, «індивідуалісту» в Торберта, «афіліативній» у Вейд, «FS» у Ґрейвза, «зеленій» за «Спіральною динамікою» та ін.; часто її називають просто постмодерном.