Компанії майбутнього - Фредерік Лалу

Скачать книгу

тих стадій можна і визнавши, що кожна з них добре пристосована до певних умов. Якби ми були охоплені громадянською війною і головорізи нападали на кожен будинок, Імпульсивно-Червона парадигма стала б найкращим способом мислення й дій для самозахисту. З іншого боку, в мирний час у постіндустріальному суспільстві Червона парадигма вже не така ефективна, як декотрі з пізніших стадій.

      Складність людської еволюції

      Обговорення етапів та кольорів – це тільки абстракція реальності, так само як географічна мапа являє собою лише спрощене зображення території; воно створює певні грані, що полегшують розуміння складної базової дійсності, але не може претендувати на її повне відображення. У попередньому розділі ми з вами здійснили стрімку подорож людською еволюцією, і під час послідовного опису етапів я, можливо, створив враження, що люди (або навіть цілі суспільства) чітко діють лише за певною парадигмою. Дослідження показують – і це прекрасно! – що ми, людські істоти, є дивовижно складні й нас не можна звести до одного етапу:

      • Кожна парадигма включає в себе попередню і виходить за її межі. Таким чином, якщо ми навчилися працювати, скажімо, в Успішній Помаранчевій парадигмі, то ще маємо здатність діяти й у Конформістській Жовтій, і в Імпульсивній Червоній. Деякою мірою слушним є навіть протилежне: будучи оточеними людьми, що перебувають на пізнішій стадії, наприклад, Плюралістичній Зеленій, ми могли б тимчасово відтворювати Зелену поведінку, навіть якщо не інтегрувалися до цієї стадії.

      • Є багато аспектів людського розвитку – когнітивні, моральні, психологічні, соціальні, духовні тощо, і нам не обов’язково зростати в них усіх однаковою мірою. Наприклад, ми можемо засвоїти Помаранчеві когнітивні здібності й запустити новаційний бізнес, але з духовного боку сповідувати Жовті християнські фундаменталістські цінності.

      З цих причин мене аж пересмикує, коли чую, як кажуть, що хтось є Зелений, Помаранчевий або Жовтий. У найкращому випадку, можемо сказати (і я доклав усіх зусиль, щоб дотримуватися цього словника), що в певний момент людина «керується» парадигмою певного типу. Дон Бек, учень психолога розвитку Клера Ґрейвза, вживає проникливу аналогію: якщо еволюція – це музика, то етапи розвитку являють собою ноти, які звучать з певною частотою. Людські істоти в такому випадку – це струни, здатні грати багато різних нот. Діапазон нот, що їх вони спроможні грати, залежить від діапазону навантажень, до яких вони навчилися пристосовуватися.

      Також візьмемо до уваги, що люди, які перебувають на тій самій стадії (або грають ті самі ноти), можуть бачити світ геть зовсім по-різному, попри те, що мають схожі когнітивні, моральні або психологічні характеристики. Правий ортодоксальний християнин і лівий профспілковий лідер можуть оперувати тією самою безліччю Жовтих Конформістських догм, але майже в кожному питанні доходитимуть протилежних висновків. Показний комерсант із Уолл-стрит, учений-інтроверт та модний дизайнер-графік

Скачать книгу