LITMIR.BIZ

Скачать книгу

      Червоні компанії діють дуже спонтанно: зазвичай вони шукають негайної вигоди і не виходять у плануванні за межі кількох днів або тижнів. Жовті організації здатні взяти на себе довгострокові проекти, наприклад, будівництво соборів, що могло тягнутися два століття, або створення мереж колоніальних торгових поселень за тисячі миль, щоб полегшити торгівлю.

      Це досягнення значною мірою пов’язане з відкриттям поняття процесу. За допомогою процесів ми можемо відтворювати досвід минулого у майбутньому. Урожай, що вродив торік, стане нашим шаблоном для нинішнього року; уроки в цій класній кімнаті наступного року будуть за тим самим розкладом, що й зараз. Завдяки процесам важливі знання вже не залежать від конкретної особи: вони втілюються в організаціях і можуть передаватися через покоління. Будь-яку особу можна замінити іншою, котра бере на себе ту саму роль у цьому процесі. Керівники також є змінними, у певній послідовності, і тому Жовті компанії можуть виживати протягом багатьох століть.

      На індивідуальному рівні люди, які працюють у Жовтих компаніях, прагнуть порядку та передбачуваності; зміни вони сприймають з підозрою. Те саме стосується й самих організацій, які добре пристосовані до стабільних умов, коли плани на майбутнє можна будувати з увагою до попереднього досвіду. Вони діють на прихованому припущенні, що існує лиш одна правильна стратегія, а світ є (або має бути) незмінний. Те, що спрацювало в минулому, працюватиме в майбутньому. Коли змінюються обставини і метод «ми завжди так чинимо» перестає працювати, Жовтим компаніям важко визнати необхідність змін. Уявлення про «один правильний шлях» робить конкуренцію незручною для цих організацій. Історично склалося так, що вони завжди прагнуть домінування й монополії, і сьогоднішні Жовті компанії схильні дивитися на конкуренцію з підозрою.

      У Червоних компаніях владні структури перебувають у постійному русі, оскільки особистості змагаються за вплив. Конформістські Жовті компанії забезпечують стабільність влади за допомогою формальних титулів, фіксованих ієрархій та організаційних планів. Нижче від Папи йдуть кардинали, після кардиналів – архієпископи, нижче за архієпископів – єпископи, нижче від єпископів – священики. Директорові заводу підпорядковуються керівники відділів, які, своєю чергою, наглядають за керівниками підрозділів, керівниками середньої ланки, майстрами та робітниками біля верстатів. Особиста відданість рядового головнокомандувачу більше не потрібна – рядовий уже має своє місце в ієрархії. Навіть якщо Папа захворіє, священик не плестиме інтриг, щоб посісти його місце. Стає можливим існування набагато більших організацій, що охоплюють не сотні, а тисячі робітників, і вони можуть працювати на величезних відстанях. Перші організації глобального масштабу – від католицької церкви

Скачать книгу