Тричі продана - Павло Наніїв

Скачать книгу

охопленої полум’ям комори, хлюпали з цеберок на вогонь. Стасько Лепський гасав навколо пожарища, галасував, але його ніхто не слухав.

      Незабаром на місці фільварку лишилися сірі копиці попелу та розжеврілі головешки. Назавтра, почорнілий не стільки від диму й вуглища, скільки від клопоту, окомон блукав навколо згарища і знайшов чиюсь горіхову люльку. Хай як шукав її господаря, а так і не знайшов. Мовчали люди, хоч і знали, чия вона: ще опівночі бачили її в зубах у діда Осики, коли ходили до нього за порадою. Бачили, а тепер дивувались – як потрапила до окомона єдина козацька втіха? А ще більше здивувалися млиняни, довідавшись, що тієї ночі зник із села старий гайдамака.

      Розділ п’ятнадцятий

      У Парижі

      – Бель фанаріот! Бель фанаріот! – вигукує натовп услід розкішному екіпажу, який повільно котиться бруківкою французької столиці.

      День травневий, сонячний, теплий. Людей зібралося так багато, що дорогу для екіпажа змушена пробивати кавалькада королівського війська. Глашатаї заздалегідь рознесли по місту звістку про прибуття спадкоємиці візантійського престолу, і парижани зібралися, як на видовисько. Софія роззиралася навсібіч, усміхалася.

      У Парижі вже кілька днів ходили чутки про приїзд знаменитої особи з Польщі. Із вуст у вуста передавалися різні вигадки про казкове життя Софії в Стамбулі, про те, як вона уникла султанського гарему.

      Герцог Шуазель Гуф’є, підхопивши легенду про походження Софії, давно вже нашіптував королю: гостю треба пригріти у Парижі з політичних міркувань. Хоч Франція перебуває у нормальних відносинах з Туреччиною, вона все-таки сподівається на крах Османської імперії і реставрацію візантійського (читай – грецького) престолу. Туреччина, захопивши Балкани, острови Середземного моря, землі між Дністром і Прутом, пониззя Дунаю, загрожувала усій християнській Європі. Її фески вже майорять під сербським Белградом. До Франції звідти ще далеко, та хтозна, чи не збирається стамбульський володар напувати своїх коней із плинної Сени?

      На землях, захоплених султаном, де-не-де вже повстають пригноблені народи. В Родопських горах болгари напали на турецький гарнізон, розташований у монастирі святого Кирила. Під Яссами волохи вбили місцевого пашу. Під прапором захисту православ’я діють повстанці в Греції, Чорногорії, Далмації. Не вікуватиме турок на тих землях. Франція повинна бути готовою до політичних зрушень, які назрівають у зв’язку з боротьбою поневолених народів проти султанської Туреччини. Треба шукати претендента на грецький престол. А кого? Обачливий політик і дипломат, герцог Шуазель Гуф’є розумів, що польський двір, маючи чималий досвід у розв’язуванні складних політичних інтриг, рано чи пізно використає Софію. Щоб випередити Варшаву, він улаштував приїзд красуні до Парижа. Нехай вона стане політичним знаряддям наймогутнішого в Європі французького короля, а не безпорадного володаря Речі Посполитої Станіслава Понятовського, який не здатний навести лад навіть у своїй власній державі.

      Ще вчора найупливовіший із політичних діячів столиці граф Прованський –

Скачать книгу