Скачать книгу

Шампунь не мусить пінитися, але ми додаємо до нього спеціальні хімічні речовини, бо люди чекають на піну щоразу, як миють волосся. Те ж саме з пральним порошком і зубною пастою – тепер кожна компанія додає до її складу лауретсульфат натрію, щоб та більше пінилась. Від цього паста не починає чистити краще, але людям подобається, коли весь рот у піні. Як тільки покупець починає очікувати на піну – усе, звичка починає вироблятися.

      Рушійною силою звички є потяг. Зрозумівши, як цей потяг викликати, ми заввиграшки створимо нову звичку. Так було майже сто років тому – так є і досі. Щовечора мільйони людей чистять зуби, щоб відчути пощипування на язику; щоранку мільйони взувають кросівки, щоб відчути приплив ендорфіну, якого вони так прагнуть.

      А повернувшись додому, прибравши на кухні чи застеливши ліжко, дехто з них бризкає в кімнаті аерозолем Febreze.

      3. Золоте правило, як змінити звичку

      Чому відбувається зміна

I

      Таймер на протилежному боці поля показує, що до кінця гри залишилося вісім хвилин і дев’ятнадцять секунд. У цей момент у Тоні Данджі, новопризначеного головного тренера «Тампа-Бей Баккенірс» – однієї з найгірших команд у Національній футбольній лізі, уже не кажучи про історію професійного футболу, – зблиснула крихітна надія[63].

      Було недільне надвечір’я, 17 листопада 1996 р.[64] «Баккенірс» грали в Сан-Дієго проти місцевої команди «Чарджерс», яка за рік до того увійшла до фіналу Суперкубка. «Баккенірс» програвали з рахунком 17:16. Програвали цілу гру. Увесь сезон. Усі десять років. За шістнадцять років «Баккенірс» не виграли жодної гри на Західному узбережжі, а коли їм востаннє випав переможний сезон, більшість теперішніх гравців команди ще вчились у початковій школі. Того року їхній рекордний рахунок був 2:8. В одній з ігор команда «Детройт Лайонс» – команда безнадійна і найгірша в лізі[65] – розгромила «Баккенірс» із рахунком 21:6, а через три тижні знову розбила їх дощенту – 27:0. Один журналіст охрестив «Баккенірс» «американським помаранчевим килимком для ніг»[66]. Спортивний телеканал ESPN прогнозував, що Данджі, якого призначили тренером допіру в січні, звільнять ще до кінця року.

      Проте з бокової лінії, звідки Данджі спостерігає, як його команда готується до наступної подачі, здається, що сонце нарешті пробилося крізь хмари. Він не посміхається. Данджі ніколи не виказує своїх емоцій під час гри. Однак на полі щось таки відбувається – те, заради чого він працював не один рік. Коли вороже налаштований п’ятдесятитисячний натовп освистує Тоні Данджі, той бачить щось таке, чого не помічають інші. Доказ, що його план починає працювати.

* * *

      Тоні Данджі чекав на цю роботу цілу вічність. Сімнадцять років він, помічник тренера, поневірявся за боковою лінією. Спершу в Університеті Міннесоти, тоді працював із командою «Піттсбурґ Стілерс», згодом – із «Канзас-Сіті Чіфс», і знову в Міннесоті, цього разу з «Вікінгами». За останній

Скачать книгу


<p>63</p>

зблиснула крихітна надія… – Дякую Тоні Данджі й Натану Вітекеру за те, що знайшли для мене час. Я також скористався з їхніх праць: Quiet Strength: The Principles, Practices, and Priorities of a Winning Life (Carol Stream, Ill.: Tyndale House, 2008); The Mentor Leader: Secrets to Building People and Teams That Win Consistently (Carol Stream, Ill.: Tyndale House, 2010); Uncommon: Finding Your Path to Significance (Carol Stream, Ill.: Tyndale House, 2011). Я також заборгував перед Джин Бреймел із Footballguys.com; Меттью Бовеном із часопису National Football Post, командами St. Louis Rams, Green Bay Packers, Washington Redskins і Buffalo Bills, Тімом Лейденом із журналу Sports Illustrated, автором книжки Blood, Sweat, and Chalk: The Ultimate Football Playbook: How the Great Coaches Built Todays Teams (New York: Sports Illustrated, 2010). Крім того, я використав такі джерела: Pat Kirwan, Take Your Eye Off the Ball: How to Watch Football by Knowing Where to Look (Chicago: Triumph Books, 2010); Nunyo Demasio, «The Quiet Leader», Sports Illustrated, February 2007; Bill Plaschke, «Color Him Orange», Los Angeles Times, September 1, 1996; Chris Harry, «‘Pups’ Get to Bark for the Bucs,» Orlando Sentinel, September 5, 2001; Jeff Legwold, «Coaches Find Defense in Demand», Rocky Mountain News, November 11, 2005; and Martin Fennelly, «Quiet Man Takes Charge with Bucs», The Tampa Tribune, August 9, 1996.

<p>64</p>

Було недільне надвечір’я… – Дякую телеканалу Fox Sports за наданий відеозапис гри, а також таким джерелам: Kevin Kernan, «The Bucks Stomp Here», The San Diego Union-Tribune, November 18, 1996; Jim Trotter, «Harper Says He’s Done for Season», The San Diego Union-Tribune, November 18, 1996; Les East, «Still Worth the Wait», The Advocate (Baton Rouge, La.), November 21, 1996.

<p>65</p>

безнадійна і найгірша в лізі… – Mitch Albom, «The Courage of Detroit», Sports Illustrated, September 22, 2009.

<p>66</p>

«американським помаранчевим килимком для ніг»… – Pat Yasinskas, «Behind the Scenes», The Tampa Tribune, November 19, 1996.