LITMIR.BIZ

      Відоме давнє прислів’я: зізнання корисне для душі. Але для людей, яких підозрюють у кримінальних злочинах, воно, по суті, шкодить усьому іншому. Після підписання зізнання значно підвищується ймовірність того, що проти них висунуть звинувачення, розпочнуть кримінальне провадження, визнають винними і виголосять суворий вирок. Як писав видатний американський юрист Деніел Вебстер 1830 р.: «Єдиний спосіб утекти від зізнання – самогубство, а самогубство – це теж зізнання». Через півтора століття відомий суддя Верховного суду США Вільям Бреннен продовжив твердження Вебстера своїм разючим спостереженням щодо системи кримінального правосуддя: «Унаслідок зізнання інші аспекти справи стають поверховими; справжній судовий процес, куди не кинь, починається після отримання зізнання».

      Думка Бреннена має моторошне підтвердження. Аналіз 125 справ, пов’язаних із самообмовою, показав, що підозрювані, які спочатку зізнавались у скоєнні злочину, а потім відкликали своє зізнання і не визнавали себе винними, усе одно отримували обвинувальний вирок у 81 % випадків – але не забувайте, що всі ці зізнання були неправдивими! Пітер Райллі опинився в такій же ситуації, як і переважна більшість людей, яких змусили обмовити себе, тому виникає цілком слушне запитання: чому ми висвітлюємо саме його зізнання, а не інші відомі й обурливі випадки з таким самим результатом, наприклад, ті, у яких кількох підозрюваних переконували взяти на себе провину в скоєнні колективного злочину, до якого жоден із них не був причетний?

      Примітно, що причиною цього є не обставини допиту, розгляду справи, виголошення вироку або подальших юридичних баталій. Ця подія сталася через двадцять років, коли Пітер, який працював на непостійних і непрестижних посадах у торгівлі, на одному заході був спікером під час зборів, присвячених причинам і наслідкам зізнань, здобутих нечесним шляхом. Її описав не Пітер, а чоловік, який сидів поруч, – він мав відоме ім’я Артур Міллер. Однак це був не якийсь собі Артур Міллер. Це був той самий Артур Міллер, якого називають найкращим американським драматургом усіх часів. Той, що написав п’єсу «Смерть комівояжера», яку називають найкращим американським драматичним твором усіх часів. І – якщо цього недостатньо, щоб привернути вашу увагу, – це той самий Артур Міллер, який упродовж п’яти років був одружений із жінкою, яку іноді називають найкращим американським секс-символом усіх часів, – Мерилін Монро.

      Гері

Скачать книгу