Чужинець на чужій землі - Роберт Гайнлайн

Скачать книгу

як говорила одному з морських піхотинців не сидіти на ньому. Очевидно, його просто виштовхали, а замість нього для Сміта поставили гідравлічне ліжко.

      Можливо, воно досі там, вкривається пилом, залишаючись на балансі поверху. Силових ліжок зажди було мало, а коштували вони в шість разів дорожче, ніж звичайні. Хоча, відверто кажучи, це мусили бути турботи керівників крила, Джилл не бачила причин без необхідності перевищувати витрати свого поверху. Крім того, якщо воно там, вона може забрати його просто зараз. І вона вирішила це з’ясувати.

      Кімната очікування була замкнена. Джилл дуже здивувалася, що її перепустка не спрацювала. Подумки зробила для себе примітку: треба сказати ремонтникам полагодити замок, – і пройшла далі коридором до кімнати спостереження, маючи намір з’ясувати, чи ліжко там, у лікаря, який спостерігав за станом місіс Бенкерсон.

      Там Джилл побачила лікаря, з яким вже зустрічалася, – лікаря Браша. Він не був ані інтерном, ані штатним лікарем, але йому доручили цю пацієнтку. Джилл розпитала про нього лікаря Гарнера. Коли вона зазирнула, Браш підняв на неї погляд.

      – Міс Бордмен! Саме вас я і хотів побачити!

      – Чому ви не подзвонили? Як ваша пацієнтка?

      – З нею все добре, – відповів він, глянувши на «Нишпорку Тома», – але зі мною точно ні.

      – Проблеми?

      – Певні труднощі. Знадобиться хвилин п’ять. І моє полегшення не в цій будівлі. Сестро, чи могли б ви поділитися зі мною кількома хвилинами свого дорогоцінного часу? А потім тримати рот на замку?

      – Думаю, що так: я сказала помічниці, що відійду на кілька хвилин. Дозвольте зателефонувати й повідомити, де мене можна буде знайти.

      – Ні! – відразу ж вигукнув він. – Просто замкніть двері після того, як я піду, і не впускайте нікого, доки не почуєте мій стук. Пароль «Гоління та стрижка», гарнюню.

      – Добре, сер, – із сумнівом сказала Джилл. – Мені щось потрібно зробити з пацієнткою?

      – Ні, ні. Просто посидь тут за столом і поспостерігай за нею на екрані. Тобі не потрібно нічого робити. Не турбуй її.

      – А раптом щось станеться – де ви будете? У кімнаті відпочинку?

      – Я збираюсь лише до чоловічого туалету. Це далі по коридору. А зараз помовч, будь ласка, і дозволь мені піти – це терміново.

      Він пішов, і Джилл підкорилася наказу зачинити за ним двері. Вона поглянула на екран, де була пацієнтка й уважніше придивилася до приладів. Літня жінка спала; згідно з показниками, її серцебиття було сильним, а дихання – рівним, нормальним. Джилл зацікавилась тим, чому лікар Гарнер вважав за необхідне «чергування біля ліжка смертельно хворого»?

      Потім вона згадала, для чого взагалі сюди прийшла, і вирішила, що може з’ясувати, чи стоїть ліжко у тій кімнаті, й без участі лікаря Браша. Але оскільки це було не зовсім те, про що він просив, вона повинна була не розбудити пацієнтку. Звісно ж, вона знала, як пройти через палату, в якій спить хворий, і вже багато років тому зрозуміла, що те, чого лікарі не знають, рідко

Скачать книгу