LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Святий Боже, містере Кавендіш, чому ви не сказали мені цього раніше?

      – Сер? – Літній чоловік випрямився, і його ніздрі розширились. – Це було б неетично. Я Справедливий Свідок, а не учасник. Моя професійна спілка засудила б мене і за менше. Впевнений, що вам це відомо.

      – Вибачте. Я забувся, – насупився Кекстон. – Розвернімо цю таратайку й повернімося. Ми глянемо на його ноги, або я надеру цьому телепневі Берквісту зад!

      – Боюся, що вам потрібно буде знайти іншого Свідка… з огляду на мою необережність в обговоренні цього, навіть після справи.

      – О, так ось воно як, – спохмурнів Кекстон.

      – Найкраще зараз просто заспокоїтись, Бене, – порадив Фрізбі. – Ти й так достатньо вляпався. Особисто я переконаний у тому, що це був він, Людина з Марса. Бритва Оккама[15], мінімум гіпотез, лише звичайний здоровий глузд.

      Кекстон висадив їх, а потім сів у таксі – щоб політати, поки думатиме. За певний час він набрав комбінацію, потрібну для того, щоб знову повернутися до Медичного центру Бетесди.

      Уже на півдорозі до Центру він зрозумів, що його намір був безглуздим. Що це дасть? Він не піде далі від Берквіста. Йому дозволили раз – разом із адвокатом, зі Справедливим Свідком. Вимагати дозволу побачити Людину з Марса вдруге, та ще й того самого ранку було б нерозумно: йому відмовлять. Ну і оскільки це безглуздо, то чи зможе він вигадати для своєї колонки щось приголомшливе?

      Але в нього було замало матеріалу для великої статті – бо Кекстон зазнав поразки. Бен мав намір добути цей матеріал.

      Як? Що ж, він хоча б знав, де тримають ймовірного «Людину з Марса». Він прийде як електрик? Чи як прибиральник? Надто очевидно, що він ніколи не пройде повз охорону – навіть у ролі «лікаря Теннера».

      Чи був «Теннер» узагалі лікарем? Навряд. Медики – навіть найгірші з них – мають схильність уникати махінацій з професійним кодексом. Взяти хоча б бортового хірурга, Нельсона, – його звільнили, і він умив руки, тому що…

      Зачекайте-но! Лікар Нельсон – один з тих, хто відразу скаже, чи був той хлопчина Людиною з Марса. Без перевірки мозолів, використання хитрих запитань чи чогось іще. Кекстон потягнувся до кнопок, наказав таксі піднятися на рівень паркування та зависнути і відразу ж спробував подзвонити лікарю Нельсону через свій офіс – тому що не знав, ні де перебував лікар Нельсон, ні як його знайти. Його помічник, Озберт Кілгаллен, також цього не знав – але потреби вказувати напрямок для пошуків не було, так само як і застосовувати величезну кількість невикористаних послуг в «Анклаві», тому що файл «важливих персон» синдикату «Пост» одразу ж вказав, що Нельсон перебуває у «Новій конвалії». За кілька хвилин Кекстон уже говорив з ним.

      Але безрезультатно – лікар Нельсон не бачив трансляцію. Так, він чув про неї; ні, у нього не було причин думати, що передача була фальшивкою. Чи знав лікар Нельсон про спробу примусити Валентина Сміта відмовитись від прав на Марс згідно з «Рішеннями Ларкін»? Ні, він не знав про це; і в нього не було причин у це вірити, тож його не цікавило, чи це була правда.

Скачать книгу