Пентаграма - Ю Несбьо Інспектор Харрі Холе

Скачать книгу

короткоствольна – пістолет.

      Харрі почав систематично вивчати труп, намагаючись помітити найменші деталі, але зрозумів, що мозок, усе ще затьмарений алкоголем, відсіває подробиці, які могли б йому знадобитись. Ні, могли б знадобитись їм. Це не його справа. Проте він продовжував і, схиляючись над знівеченою рукою, буркнув:

      – Дональд Дак.

      Беата подивилася на нього нерозуміюче.

      – Його так у коміксах малюють, – пояснив Харрі, – з чотирма пальцями.

      – Я коміксів не читаю.

      Не вистачало вказівного. На його місці був чорний від крові, що згорнулася, зріз, де можна було розрізнити тканину сухожилля та білу кістку. Рівна, акуратна робота. Харрі обережно торкнувся кістки кінчиком пальця. Зріз виявився абсолютно гладеньким.

      – Кусачки, – сказав він, – або дуже гострий ніж. Палець знайшли?

      – Ні.

      Харрі несподівано відчув, що його нудить, і заплющив очі. Кілька разів вдихнув і видихнув. Розплющив очі.

      – Може, рекетир, – припустила Беата. – Вони використовують кусачки.

      – Можливо, – невиразно пробурмотів Харрі.

      Він підвівся і побачив свої сліди на білій плитці, а йому-то здавалося, вона рожева.

      Беата нахилилася зробити велику фотографію обличчя загиблої.

      – Ну і крові ж із неї натекло, – зауважила вона.

      – Це тому, що її рука лежала у воді, – повідомив Харрі. – Вода не дає крові згорнутися.

      – Уся ця кров з відрізаного пальця?

      – Так. І знаєш, що це означає?

      – Ні, але відчуваю, що скоро знатиму.

      – А означає це, що Каміллі Луен відрізали палець, коли серце в неї ще билося. Тобто до того, як у неї стріляли.

      Беата примружилася.

      – Спущуся й поговорю з сусідами, – сказав Харрі.

      – Коли ми переїхали, Камілла вже жила в мансарді. – Вібекке Кнутсен кинула швидкий погляд на свого співмешканця. – Ми з нею не так уже багато спілкувалися.

      Вони з Харрі сиділи у вітальні на четвертому поверсі, під мансардою. На перший погляд могло здатися, що хазяїн тут саме Харрі: він поважно розсівся в одному з крісел, а його співрозмовники, неприродно випроставши спини, примостилися на краєчку канапи.

      Харрі подумав, дивлячись на них, що ця пара якась непарна. Так, обом за тридцять. Але Андерс Нюгорд був сухорлявим і жилавим, як марафонець. Відпрасована блакитна сорочка, коротке волосся, акуратна ділова зачіска, тонкі губи, нервові рухи. І хоча обличчя його було відкритим і дитячим – можна сказати, безневинним, – від власника його віяло аскетичною суворістю. А у Вібекке Кнутсен на щоках весело грали ямочки, її пишні форми підкреслював обтислий леопардовий топ. Зморшки навколо губ свідчили про багато сигарет, а зморшки біля очей – про часті усмішки.

      – Чим вона займалася? – запитав Харрі.

      Вібекке подивилася на співмешканця, але він не відповів, і вона заговорила знову:

      – Наскільки мені відомо, вона працювала в рекламному агентстві. Дизайнером. Чи на зразок того.

      – На зразок того, – повторив Харрі та з байдужим виглядом

Скачать книгу