ЧОРТІВ ПОСОХ - Родіон Рахімов

Скачать книгу

Але тут мама надірвалася. І навіть не могла ходити. А осінь вже не за горами. І до снігів треба було впоратися з роботою.

      І от мама, спираючись на палицю, пішла до сусідів навпроти, Косоротова, син якого працював начальником гаража, і вся техніка була в його руках.

      По правді кажучи, Косоротовы мені не подобалися. Тому що Косоротов завжди лаявся, коли я лазив на їх паркан або пробігав, дребезжа, з обідком від велосипедного колеса перед їх воротами.

      Мама попросила допомогти допилити виділений ділянку лісу і вивезти заготовлений матеріал в селище. І за цю роботу запропонувала тонкі кінці колод, які цілком могли піти на будівництво лазні.

      Косоротов з радістю погодився. Але коли привезли спиляний матеріал і звалили біля нашого будинку товсті, а біля його будинку тонкі колоди, його почала душити жаба».

      Вірніше, не його, а його дружину Клавдію, жінку злий і сухий, як тріска.

      І ось, подначенный дружиною, Косоротов подає скаргу до суду, мотивуючи несправедливістю розподілу продукту спільної праці.

      І суд, як не дивно, постановив: «Поділити все порівну. І відшкодувати відповідачем судових витрат – триста п'ятдесят рублів». По тим часам гроші чималі. Та їх уже й не було вже. І довелося батькові продавати колоди, оплачувати всі витрати і віддавати Косоротову гроші. Дізнавшись про несправедливість, Семенов виступив захисником. І ми, подавши касаційну скаргу, высудили вже по справедливості. Але гроші все одно треба було віддавати. І ось мама разом зі мною пішла до Косоротова відносити гроші. Будинки була одна Клавдія Іванівна, і як завжди була не в дусі, але взяла гроші і поклала в комод.

      – Нічого, – говорила мама вже вдома, обливаючись сльозами. – Якось проживемо.

      Але увечері зайшов до нас сам Косоротов і почав вимагати гроші.

      – Які, ще гроші? – здивувалася мама. – Я ж вдень віддала твоїй дружині!

      – Вона каже, що не брала. Пішли до Косоротова, але Клавдія Іванівна клялася усіма святими, що грошей не брала. Мамі стало погано.

      – Нехай твої руки отсохнут, – сказала мама в серцях і заплакала.

      – Да – а, Рамзія Султановна, – сказав Семенов, не з чуток знав Закони і Кримінальний кодекс. – Треба було віддавати гроші при двох свідках. А неповнолітні діти не можуть бути свідками.

      Довелося віддавати і іншу половину грошей, вже при свідках, влізаючи в борги. Тут навіть Семенов нічого не міг зробити.

      Косоротовы святкували перемогу. Але недовго. І справді, Клавдії скрутило руку, яка незабаром стала сохнути. А Косоротову перекосило обличчя. І він тепер своїм виглядом виправдовував своє прізвище.

      Ось тут-то вони забігали, кожен день приходили до мами і просили зняти прокляття, пропонували гроші. Але мама сказала: – Я тут не причому. Це Бог вас покарав.

      Я ще не знав, хто такий Бог, але заповажав Його міцно.

      І незабаром біля школи звільнився двоквартирний будинок. І ми, відпилявши простінок і поставивши посередині піч, переїхали туди, подалі

Скачать книгу