Аннотация

Аннотация

Аннотация

Аннотация

Аннотация

Аннотация

Аннотация

Психоаналитическое эссе «Я и Оно» посвящено одной из самых таинственных областей человеческой психики – взаимодействию сознательного и бессознательного. Фрейд раскрывает изощренные механизмы, с помощью которых «Оно», олицетворяющее глубинный уровень бессознательных влечений, управляет нашим сознательным «Я», создавая при этом иллюзию, будто «Я» самостоятельно принимает решения. В сборник также вошли работа «По ту сторону принципа удовольствия», в которой автор рассуждает о парадоксальном «влечении к смерти», заложенном в каждом живом существе, и эссе «Моисей и монотеизм».

Аннотация

Зигмунд Фрейд с юных лет мечтал изменить мир, мечтал о победе разума и пьедестале славы. И действительно, творческие личности, деятели науки, простые обыватели прошлого столетия с азартом поддались модному течению – взирать глазами Фрейда на человеческие влечения и поступки, вслед за ним анализировать сновидения, изучать методы гипноза и раскрывать суть неврозов и страхов будь то в жизни или в искусстве. Психология, медицина, социология, антропология, литература XX века прониклись идеями фрейдизма. Ни один другой ученый не имел столь мощного влияния в обществе. Он явился основателем теории психоанализа и эдипова комплекса, внес новое и неожиданное понимание в трактовку бессознательного, воздействия полового инстинкта на психику, соотношения Я и Оно, показал, как массы меняют индивида, а тот, в свою очередь, влияет на психологию толпы… Настоящую хрестоматию составили произведения, отражающие основные взгляды ученого.

Аннотация

У праці «Тотем і табу» (1913) Фройд викладає теорію походження релігії та культури, спираючись на основні постулати своєї теорії. Він стверджує, що розвиток моралі, релігії та культури обумовлений конфліктом між сексуальним потягом інцестуозної спрямованості (едипів комплекс, притаманний як інфантильним особистостям, наприклад дітям або невротикам, так і представникам інфантильного первісного суспільства – первісним людям) і суворою забороною подібних жадань (табу), а також почуттям провини, що провокує заміщення нездійсненних бажань сурогатами, що врешті-решт веде до виникнення творчості як такої.

Аннотация

Зиґмунд Фройд (1856–1939) – видатний австрійський психолог, психіатр і невролог, засновник психоаналізу – методу, який базувався на визнанні існування таких психічних процесів, як свідоме, несвідоме і надсвідоме, тобто на існуванні не тільки процесів, котрі контролюються людиною і є свідомими, а й таких, що здійснюються несвідомо і нею не контролюються. Несвідоме виявляється в інтуїції, передчутті, творчому натхненні, раптових здогадках, сновидіннях, гіпнотичних станах і т. ін., в діях, які здійснюються автоматично, рефлекторно. Це відкриття призвело до революції в психіатрії і лікуванні неврозів. «Тлумачення снів» (1900) – один з головних творів Фройда, що дозволив автору розтлумачити широкому загалу сутність поняття «підсвідоме», показавши на прикладах, як проявляється підсвідоме в повсякденному житті людей. Зигмунд Фройд стверджував: «Тлумачення снів є королівською дорогою до пізнання підсвідомого, це саме основа психоаналізу…»