ТОП просматриваемых книг сайта:
Три метри над рівнем неба. Федерико Моччиа
Читать онлайн.Название Три метри над рівнем неба
Год выпуска 1992
isbn 9786171284135
Автор произведения Федерико Моччиа
Жанр Современные любовные романы
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– Холера! Ти добряче переборщила. Він тебе взагалі не впізнав.
Бабі пройшла через залу. Кілька дівчат танцювали в колі. У кутку діджей-самоук, такий собі сурогат Джованотті[23], безуспішно намагався зобразити реп. Одна дівчина танцювала, як божевільна, підскакуючи то на одній нозі, то на другій, розмахуючи руками над головою.
Бабі похитала головою, усміхаючись.
– Палліно!
Дещо кругловида, з каштановим волоссям і дивним пасмом, що стирчало збоку, вона обернулася.
– Бабі, вау-у-у-у-у! – Підбігла до неї, поцілувала та обійняла, майже піднявши її. – Як справи?
– Чудово. Але ж ти казала, що не прийдеш!
– Так, я знаю, ми були на одній вечірці в Ольджаті, але ти й уявити не можеш, яка там нудьга! Я була там з Демою, і ми одразу ж утекли. І ось ми тут, хіба ти не рада?
– Жартуєш? Я просто щаслива. А ти підготувалася до уроку з латини? Зваж, що вона завтра тебе викликатиме, ти остання, щоб завершити коло опитувань.
– Так, знаю, я сьогодні після обіду трохи вчила, потім мала їхати з матір’ю до центру. Поглянь, я купила ось це, тобі подобається?
І, зробивши дивний пірует, радше рух балерини, аніж моделі, вона закрутила в повітрі кумедну яскраво-синю шовкову пачку.
– Дуже…
– Дема сказав, що вона мені личить…
– Ще б пак. Ти ж знаєш мою теорію?
– Знов про це? Та ми ж із ним просто давні друзі!
– А ти таки залиш мені мою теорію.
– Привіт, Бабі!
Хлопець із приязним обличчям, зі світлою шкірою та темними кучерями, підійшов до них.
– Привіт, Демо, як справи?
– Дуже добре. Ти бачила, яка гарна пачка у Палліни?
– Так. Не беручи до уваги мої теорії, вона їй справді дуже личить. – Бабі всміхнулася подрузі. – Піду привітаю Роберту, у неї ж день народження.
Відійшла. Дема подивився їй услід.
– Що вона хотіла сказати цією історією про теорії?
– А, нічого, ти ж її знаєш… Вона – жінка купи теорій і жодної практики, або майже жодної.
Палліна засміялася, потім пильніше глянула на Дему. Їхні погляди на якусь хвильку зустрілися. Будемо сподіватися, що цього разу вона не має рації.
– Ну ж бо, ходімо танцювати…
Палліна схопила його за руку й потягла до групи.
Кілька хлопців стояли перед столиком з канапками і розмовляли про майбутні футбольні переходи. Кожен сподівався на прихильність долі до своєї команди. Усі вони намагалися видати за зірок першої величини різних гравців із невимовними прізвищами – тим паче для напханих ротів. Кіко Бранделлі запустив руку під стос канапок. Пошукав у першому ряду, вже наполовину з’їденому, потім в іншому. Нічого не вдієш! Хтось уже знищив усі канапки з лососем. Вибрав канапку з грибами. Відкусив і в цю мить побачив Бабі, що проходила повз. Поклав надкушену канапку на край тарілки, накрив її паперовою серветкою із золотим ініціалом R, потім, проковтнувши шматок, що був уже в роті, попрямував до неї.
Бабі підійшла до дівчини, одягненої дуже елегантно.
– Привіт,
Джованотті – сценічне ім’я Лоренцо Керубіні, італійського барда, репера та дискжокея.