55 - Джеймс Деларджи

Скачать книгу

а людей змушували гарувати по дванадцять.

      Над головою торохкотів гелікоптер, навколо нетерпляче гавкали собаки, а Чендлер зосередився на найближчому до нього звукові: тріску підліска під його черевиками. Його тіло шукало Мартіна, а душа – співчуття до халепи цього юнака. Черговий міський молокосос тинявся безмежними просторами, абсолютно не підготувавшись до того, що на нього чекало. Тут не було протоптаної стежки, нічого здатного тебе скерувати, крім очей, компаса та карт. Про GPS можна тільки мріяти. Землі тут були такі ж, як два з половиною мільярди років тому: безкінечні. Каміння, дерева і краєвиди зливалися в одне; земля і небо плавилися, змішуючись нечіткою плямою, і не давали жодної підказки, як звідси вибратися.

      Єдину інформацію про Мартінові переміщення вони отримали від Елеанор Требек, власниці «Ґарднерз Пелес», готелю, в якому він напередодні зупинявся заночувати. Елеанор розповіла все, що знала, у своєму байдужому стилі, а її волосся закручувалося безкінечними спіральками.

      Жінка відповідала одночасно словами і димовими сигналами, ні на мить не забираючи від рота своєї сигарети. Вони отримали опис Мартіна і дізналися, як добре він був підготований. Міцні черевики і сонцезахисні окуляри. Легка майка, що у тьмяно освітленому фойє відволікала радіоактивно-зеленим сяйвом кольору. Крихітний наплічник, у якому не могло бути достатньо запасів для таких довгих мандрів. Елеанор класифікувала його як розлюченого юнака, який щойно розійшовся зі своєю дівчиною. Розставання було непросте, припустила вона.

      Білл Ешкрофт вистрілив ще одним запитанням у своєму неповторно похмурому стилі:

      – Він вам повідомив, коли повернеться?

      Елеанор похитала головою. Мартін не просив залишити за ним кімнату, тож його справи її не стосувалися. Вона закінчила розмову, повернувшись до глянцю про стиль життя, який лежав перед нею на стійці реєстрації.

      За інформацією, отриманою від Мартінової родини та друзів, він був більш-менш досвідчений турист, мав декілька походів-вікендів за плечима, однак цього разу хлопець знехтував базовими принципами: він пішов у похід сам і не проінформував відповідальної особи про запланований маршрут та очікуваний час повернення. Ніхто б не назвав Елеанор Требек відповідальною, особливо з огляду на її трьох із половиною чоловіків та історію з автомобільною аварією в нетверезому стані. Але це рішення не повідомити їй ніякої інформації про свої плани здавалося навмисним учинком перед втечею.

      Єдиною підказкою про те, куди Мартін міг податися, був іржавий «голден», покинутий на звалищі серед дерев, яке виявилося брудною парковкою на схилі Ґарднерз-Гіллу. Тести показали, що у баку «голдена» залишилися тільки пари, а підвіска трималася більше на молитвах, ніж на механіці. Ніхто й гадки не мав, як автівка пережила цей підступний шлях і дісталася так далеко.

      У машині вони знайшли компас, кілочки для намету і куртку, яка знадобилася б хлопцеві,

Скачать книгу