LITMIR.BIZ

Скачать книгу

ми знайдемо такі речі, що з ними буде потім?

      – Ну, чесно кажучи, тут я не певна. Федеральний прокурор може вилучити всі матеріали як речові докази у справі про втечу з-під варти. Тоді вони пліснявітимуть у його переповненій кімнаті речдоків. Якщо я огляну ті речі, не знайду нічого цікавого в книгах і повідомлю про це, то ти зможеш заявити, що доктор Лектер їх тобі подарував. Він уже сім років in absentia,[38] тож можна подати цивільний позов. Живих родичів у нього немає. Я рекомендуватиму, щоб тобі віддали всі непотрібні матеріали. Май на увазі, що мої рекомендації сидять на нижньому рівні тотемного стовпа. Певно, рентген ти назад не отримаєш, як і медичну документацію, оскільки він не мав права їх тобі передавати.

      – А якщо я поясню вам, що не маю цих речей?

      – То матеріали за Лектером стане дуже важко продати, оскільки я видам бюлетень і повідомлю ринок, що за купівлю й володіння ними ми будемо заарештовувати й притягувати до відповідальності. А ще я отримаю ордер, аби обшукати твоє помешкання.

      – Бо вже довідалися, де те помешкання є. А якщо їх кілька?

      – Не певна. Скажу тобі от що: як ти здаси матеріали, то не матимеш жодного клопоту за те, що їх узяв, враховуючи, що могло б із ними трапитися, якби ти їх там залишив. Щодо обіцянки повернути тобі все назад – напевне сказати не можу, – Старлінг зробила паузу, риючись у сумці. – Знаєш, Барні, у мене така підозра, що ти не отримав вищу медичну освіту через те, що не можеш зав’язувати стосунки. Може, під судом десь був. Розумієш? А тепер пригадай – я ніколи не шукала твій «службовий список», нічого не перевіряла.

      – Ні, тільки зазирнули до моєї декларації та робочої анкети, усього. Як зворушливо.

      – Якщо ти був під судом, то, може, федеральний адвокат того округу замовить за тебе слівце, судимість знімуть.

      Барні промокнув тарілку шматком тоста.

      – Ви вже закінчили? Прогуляймося трохи.

      – Я бачила Семмі, пам’ятаєш, його поселили в камеру Міґґса? Він там і досі живе, – сказала Старлінг, коли вони вийшли надвір.

      – Я гадав, що лікарню закрили.

      – Так і є.

      – Семмі приписаний до якоїсь програми?

      – Ні, просто живе там, у темряві.

      – Думаю, вам варто про нього доповісти. Він слабкий, діабетик, він помре. Знаєте, чому доктор Лектер змусив Міґґса проковтнути язика?

      – Здається, так.

      – Убив за те, що Міґґс вас образив. Такий специфічний привід. Не журіться: Лектер однаково зробив би це, рано чи пізно.

      Вони пройшли повз будинок, де жив Барні, до моріжка, де голуб і досі кружляв над тілом свого мертвого друга.

      Барні відігнав його помахом руки.

      – Лети собі, – сказав він птаху. – Годі журитися. А то тебе тут коти з’їдять.

      Голуб зі свистом полетів геть. Вони не бачили, де він сів. Барні підібрав мертву пташку. Тільце з гладенькими крильцями легко ковзнуло в кишеню.

      – Знаєте, одного разу доктор Лектер дещо про вас сказав. Може, під час нашої останньої розмови чи однієї з останніх. Пташка нагадала. Хочете знати, що він сказав?

      – Звісно, – відповіла

Скачать книгу