LITMIR.BIZ

Скачать книгу

повернулася до «І». Усвідомлення, що їй дещо заважає. Запах цього місця став більше непокоїти. Доглядач був правий, тут важко дихати. Вона дісталася середини «І», коли збагнула, що сморід… швидко посилюється.

      Позаду – тихий сплеск, і вона різко озирнулася, наготувавши для удару ліхтарик, швидко засунувши руку під вітрівку, до зброї. У світлі ліхтарика Старлінг стояв високий чоловік у брудному ганчір’ї, ступивши однією величезною, набряклою ногою в калюжу. Одна рука звисала вздовж тіла. Другою він тримав осколок від розбитої тарілки. Одна нога та обидві стопи були перев’язані стрічками з простирадл.

      – Привіт, – сказав він, ледве рухаючи язиком, розпухлим від стоматиту. Старлінг за п’ять футів відчувала його дихання. Рука під курткою перемістилася від зброї до балончика з «Мейсом».

      – Привіт, – відповіла Старлінг. – Будь ласка, станьте туди, спиною до ґрат.

      Чоловік не поворухнувся.

      – Ти Сус? – спитав він.

      – Ні, – сказала Старлінг. – Я не Ісус.

      Голос. Старлінг пам’ятала цей голос.

      – Ти Сус?!

      Чоловік кривив лице.

      Цей голос. Ану думай.

      – Привіт, Семмі, – сказала Старлінг. – Як ти? Щойно про тебе згадувала.

      Що там про Семмі? Інформація прибувала швидко, у довільному порядку. Виклав голову своєї матері на тацю для пожертв, поки паства співала «Віддавай Господу найкраще». Сказав, що то найдорожча річ у нього. У Придорожній баптистській церкві. Побивається, як казав доктор Лектер, що Ісус десь забарився.

      – Ти Сус? – мовив Семмі, цього разу жалісно. Він поліз у кишеню й витяг звідти недопалок, чималий, понад два дюйми завдовжки. Виклав його на осколок тарілки й простягнув, пропонуючи Старлінг.

      – Семмі, вибач, ні. Я не…

      Семмі раптом ожив, розлютився, що вона не Ісус, і у вогкому коридорі загримів його голос:

      – Я ХОЧУ ТИ ЗІ СУСОМ!

      Я ХОЧУ ТИ З РИСТОМ!

      Він замахнувся осколком тарілки з вигнутим, мов мотика, гострим краєм і зробив крок до Старлінг, ступивши обома ногами в калюжу, скорчивши обличчя, хапаючи вільною рукою простір між собою і Старлінг.

      Спиною вона відчула тверду поверхню шаф.

      – І ТИ ПІДЕШ З ІСУСОМ… ЯК БУДЕШ МОЛОДЦОМ, – промовила Старлінг голосно й чітко, мов гукала до нього з далини.

      – Угу, – спокійно мовив Семмі й зупинився.

      Старлінг порилася в сумочці, знайшла шоколадний батончик.

      – Семмі, у мене є «снікерс». Любиш «снікерс»?

      Він нічого не відповів.

      Вона поклала «снікерс» на коричневу папку й простягнула її до Семмі так само, як він простягав свою тарілку.

      Він зробив перший укус, навіть не знявши обгортки, потім виплюнув папір і знову вкусив, з’ївши півбатон-чика за одним разом.

      – Семмі, тут іще хтось був?

      Він проігнорував питання, поклав решту батончика на тарілку й зник за купою матраців у своїй старій камері.

      – А

Скачать книгу