Скачать книгу

у наметі, – показала вона підборіддям, не опускаючи рук. – У нього все гаразд.

      Бетмен ніби поміркував над цим трішки.

      – Добре, Ейнштейне, дами вперед, – гаркнув. – Слідом. Він показав на намет.

      Пес гаркнув у відповідь і підійшов до неї. Він тицьнув її носом у стегно, а потім хапнув.

      – Ой! – жалісно вигукнула, відскакуючи. Пес став за нею й знов тицьнув її.

      – Просто йди повільно і спокійно до свого намету, і він тебе не чіпатиме. Не переймайся, – мовив він весело, – люди не надто добрі на смак. Він не хоче тебе з’їсти. Хіба що коли я йому накажу.

      Не зваживши на глум, вона поволі пішла до вкритого запоною хідника.

      – Не запинай, щоб я міг бачити, що коїться всередині, – наказав він.

      Брезент став грубим через кількашаровий пінопласт. Вона завернула його якомога далі. Усередині була майже суцільна темрява. Екран на її комп’ютері блимав білим у темряві, а монітори світились блідо-зеленим. Знаючи, які в нього обриси, вона вирізнила Деніела під ковдрою тільки за кілька метрів, його груди рівно здіймались та опускались.

      Запала тривала тиша.

      – Хочеш, щоб я… увімкнула… світло? – спитала вона.

      – Так, тримай.

      Вона відчула, як він підійшов, ставши за нею, і як холодне кільце від пістолета притискається до її зашийку, точно на лінії росту волосся.

      – Що це? – пробурмотів він.

      Вона стояла, випроставшись, поки він рукою в рукавичці торкався шкіри поряд із пістолетом. Спочатку запитання її спантеличило, але потім вона зрозуміла, що він помітив там шрам.

      – А, – промукав він і опустив руку. – Добре, де вимикач?

      – На столі.

      – Де стіл?

      – Метрів зо три углиб, праворуч. Бач, там комп’ютерний екран.

      Чи зніматиме він протигаз і знову вдягатиме захисні окуляри?

      Пістолет більше не тиснув. Вона відчула, як він відійшов від неї назад, хоча пес досі стояв, уткнувши носа їй у зад. Почулось, як щось глухо ковзає по підлозі. Глянувши вниз, вона побачила, як товста чорна мотузка з найближчого світильника, звиваючись, проповзла повз її ногу. Вона почула стукіт, коли світильник упав, але не чутно було, щоб билося скло.

      Він протягнув світильник повз неї, потім клацнув вимикач. На частку секунди вона сподівалась, що він розбив світильник, але за мить той повернувся до життя, засвітившись.

      – Пильнуй, – наказав він собаці.

      Знову пес загарчав, а вона випросталась і не ворушилась. Він ступив у намет, освітлюючи дорогу перед собою. Вона бачила, як по стінах миготить великий промінь, а потім завмер посередині.

      Він зайшов у кімнату, крокуючи звивисто й абсолютно безшумно. Безперечно, у цього чоловіка безліч усіляких навичок та вмінь. Він обійшов тіло на підлозі, пильнуючи кутки, мабуть, видивляючись зброю, а потім звернув нарешті увагу на Деніела. Сівши навшпиньки, підняв край ковдри, огледів закривавлені фіксатори та штатив, потім кинув оком на монітори і з хвилину за ними спостерігав. Поставивши світильник на підлогу,

Скачать книгу