Чари - Даніела Стіл

Скачать книгу

вони із задоволенням розмовляли після робочого дня, останнім часом вона не промовляла ні слова. Він почувався так, ніби дружина вирішила покарати його, але вона казала, що їй лише потрібен час усе обміркувати. І водночас не хотіла обговорювати це з ним. Їй відомі були всі «за» і «проти». Але її роздуми над пошуком рішення виключали будь-які інші теми для розмови.

      Їхні діти були надто малі, щоб зрозуміти цю гнітючу атмосферу, але інстинктивно відчували напруження між батьками. Остаточне рішення неминуче мало вплинути і на малят. Ростити західних дітей у Пекіні аж ніяк не здавалося їй ідеальним варіантом. Як мінімум, ішлося про страшенно забруднене середовище і жахливі умови проживання. Більшість приїжджих із Заходу не брали із собою в Пекін маленьких дітей. Їхнім малюкам було п’ять, три і два роки. Вона непокоїлася навіть, чи будуть її діти забезпечені медичною допомогою і чи не існує там ризику захворювань. Для Валері проблема полягала не лише в тому, щоб покинути роботу і поставити під удар кар’єру – можливо, назавжди, але також у добробуті її дітей. Жан-Філіп наполягав, що інші родини переїхали туди, і що це змалку розширить кругозір їхніх дітей, а це, безумовно, піде їм на користь.

      Але для Валері було також очевидно, що світ моди – безжальне середовище і вона не зможе з легкістю повернутися до нього після трьох чи п’яти років. На той час усе могло бути скінчено, а вона не хотіла кидати свою справу. Часом вона питала себе, як узагалі може Жан-Філіп думати про таке. І хоча намагалась не сердитися на нього, та все одно сердилася – за те, що він хотів перевернути їхнє життя з ніг на голову.

      Кілька разів після їхньої першої розмови він намагався поговорити з нею про це, та вона відмовлялася.

      – Чому ми не можемо принаймні обговорити це? – спитав він, благаючи.

      – Бо я цього не хочу. Не хочу, щоб ти тиснув на мене чи намагався якось вплинути на моє рішення. Я маю обміркувати все без того, щоб ти мене смикав.

      Відколи постала ця тема, Валері зробилася запальною, і це було на неї не схоже.

      – Я не збираюся тиснути на тебе чи до чогось примушувати, – розважливо сказав Жан-Філіп, але вона не повірила і навіть слухати не стала. Він хотів прийняти пропозицію з Пекіна. Він чітко дав це зрозуміти. – Це також і твоє рішення.

      – Невже? – вона відірвалася від вечері й обернулася до нього, поклавши виделку на стіл. Її очі палали. – Чи ти лише хочеш, щоб я сказала «гаразд» і не звинувачувала тебе за те, що ти зруйнував мою кар’єру? Це не моє рішення, Жане-Філіпе. Ти поставив мене перед неможливим вибором. Поїхати з тобою до місця, яке ми всі зненавидимо, і послати свою кар’єру під три чорти, або залишитися, щоб ти на все життя зненавидів мене, бо я відібрала в тебе таку можливість. Ти заробляєш більше грошей, ніж я, тож, гадаю, врешті-решт, твій голос вагоміший. Просто я вважаю, що це нечесно – все звалювати на мене. А що станеться, коли ми зненавидимо те місце, чи наші діти захворіють, чи я ніколи не отримаю іншої роботи, чи ти не заробиш грошей, на які розраховуєш? Що тоді?

      – Тоді ми

Скачать книгу