LITMIR.BIZ

Скачать книгу

боку, – посміхнулася Шанталь. – Ніхто ніколи мені цього не пояснював, і ось тепер я тут, а мої діти розлетілися по світу. Справи в них йдуть чудово, але я їх ледве бачу, що для мене не так уже й весело. Вони живуть у Берліні, Гонконгу й Лос-Анджелесі.

      – Ви, мабуть, непогано попрацювали, якщо тепер вашим дітям вистачає впевненості розправити крила.

      Цікаво, що він це так прокоментував. Жан-Філіп завжди казав те саме.

      – Або загнала їх так далеко, як тільки можна, – сказала вона зі сміхом, але він сумнівався, що це справді було так. Вона здавалася доброю людиною, і він міг з упевненістю сказати, що своїх дітей вона любила – просто з того, як вона говорила про них. Схоже, Шанталь сприймала їх такими, які вони є, а не якими, на її думку, вони мали бути. І це справило на нього враження.

      – Мій дідусь і мій батько були адвокатами й очікували, що ми з братом теж підемо цим шляхом. Брат став музикантом, тож я почувався вдвічі більш зобов’язаним підтримувати сімейну традицію. І тепер я літаю на неділю в Мадрид на зустріч із клієнтом. Та принаймні мені подобається робота, якою я займаюся. Я хотів бути адвокатом із кримінальних справ, та, якщо не брати рідкісні важливі злочини, робота ця марудна й не дуже цікава, тож я зайнявся інтелектуальною власністю. А ще мені по-справжньому подобаються мої клієнти. До батькової фірми я так і не приєднався. Вони займалися податковим правом і зачинилися, коли батько вийшов на пенсію. Мені б там було нудно до сліз. Схоже, ваші діти працюють на цікавих роботах.

      – Так. Коли вони зростали, я казала їм, що треба йти за власною мрією. Вони мені повірили і так і зробили. Банкір, кінорежисер і художник, – кажучи це, вона посміхнулася, і він побачив, як вона пишається дітьми.

      – Ви зробили їм безцінний подарунок замість того, щоб силувати до роботи, яку вони ненавидять.

      – Життя занадто довге, щоб робити те, що не подобається, – це була цікава точка зору. – Я спочатку була журналісткою, і я ненавиділа це. Знадобився час, аби я збагнула, що люблю писати. Було неабияк важко, коли я втратила чоловіка і мала заробляти своєю творчістю на життя. Певний час мене це лякало, але вийшло все на краще. Мені приємно займатися цим.

      – І вам це чудово вдається, – зауважив він.

      Вони натхненно розмовляли протягом усієї вечері, і було вже за одинадцяту, коли він нарешті провів Шанталь до її дому, до якого було рукою подати.

      – Я би з радістю якось пообідав з вами або ще раз повечеряв, якщо вас це влаштує, – з надією промовив він, і Шанталь не могла збагнути, чи він лише поводиться, як друг, чи зацікавлений в ній як у жінці, – останнє здавалося малоймовірним, зважаючи на вікову різницю. Він не запитував її, але ця різниця була очевидною, з огляду на вік її дітей. Очевидно було, що вона суттєво старша за нього. Фактично їх розділяло сімнадцять років, навіть якщо вона з вигляду не відповідала своєму вікові. Але вона не лестила собі, що він намагається запросити її на побачення, та не було причини, чому б їм не стати друзями. Зазвичай вона не вечеряла з незнайомцями,

Скачать книгу