LITMIR.BIZ

Скачать книгу

це така марка обладнання. Теплові насоси. Китайські.

      – А-а… Зрозуміло.

      Через п’ять хвилин у кишені вдруге задзижчало. Осклянілим поглядом утупившись кудись у далеч коридору, я притулив трубку до вуха. Я не дивився на екран, адже й так здогадувався, хто телефонує.

      – Альо, чувак! – закричав Алекс, аж попискуючи від задоволення.

      – Так… Так, я тебе слухаю.

      – Ну всьо! Я купив квитки. Виліт 2 грудня. Київ – Мілан (Мальпенза) – Сан-Паулу! Назад вилітаємо теж із Сан-Паулу, але пересадку робимо в Римі.

      – О’кей… – кволим голосом видихнув я.

      – О’кей! – в унісон мені проспівав Саня.

      Затим я припинив розмову та запхав телефон назад до кишені джинсів. «Важко, ой як важко бути в цій країні мандрівником», – спливла в голові безрадісна думка. А ще я раптом зрозумів, що мені доведеться приймати непросте рішення: або відмовитися від поїздки до Бразилії, або… сваритися зі своєю благовірною вдруге. Третього варіанта наразі не було…

      Поки що я не скажу, що вирішив. Хоча ви, мабуть, самі вже здогадалися.

Резюме до цього Розділу:

      Усі чоловіки – козли. Просто кожен посвоєму.

      Розділ 3

      Київ – Мілан – Сан-Паулу – Кампо-Ґранде – Куйябá

      На додачу наполягають на тому, що подорож – це спосіб дістатися якогось захопливого фінішу, і тому хвилювання й небезпеки дороги варто звести до мінімуму. Увічнюють хибне твердження про те, що сама по собі мандрівка нічого не означає.

Чак Паланік. Рент: Усна біографія Бастера Кейсі

      …Подорож відкрила мені очі на одну важливу річ: утікати від проблем у буквальному сенсі – дуже допомагає.

Алекс Гарланд. Пляж

      Вечір 4 листопада…

      За чверть сьома ми зібралися в офісі на Печерську, щоб відсвяткувати день народження Ігоря, мого товариша, який певний час працював зі мною на одній фірмі. Окрім мене, Алекса-Алі та самого іменинника, на вечірці були Віка, Ігорева дружина, та кілька наших спільних з Ігорем знайомих. Опісля до нас приєднався Дімон, колишній однокурсник Алекса, який жодного стосунку до Ігоря не мав, а просто проїжджав неподалік із п’ятьма пляшками пива.

      Сабантуй розпочався за всіма правилами: звідусіль сипалися пишні й квітчасті, але переважно порожні та навіть дещо безглузді привітання, крізь шпарки дозаторів булькала безбарвна «Хортиця», а з короткошиїх бочкоподібних пляшечок дзюрчав темно-бурштиновий коньяк. Салати, балик, курячі стегенця, скибки сиру й тонко нарізані кружальця ковбаски розходилися по тарілках, після чого миттю переправлялись у роти й під супровід дружного плямкання опинялись у шлунках.

      Вечір видався славним, душевним, але цілком буденним. Нічого особливого не відбувалося, поки… не розпочався футбол. Зовсім випадково святкування Ігоревого дня народження випало на середу – день, коли в Лізі Чемпіонів проходять матчі групового турніру. Ніхто з нас про це завчасу не подумав, а дарма, оскільки поєднувати дві урочисті події, кожна з яких міцно пов’язана з розпиванням чималих об’ємів алкоголю, не знаючи наперед, як одна з цих подій завершиться,

Скачать книгу