LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Все нормально, розповідай.

      Запинаючись, заїкаючись та бурмочучи собі під ніс, Джилліан таки спромоглася розповісти усе про тих двох чоловіків, яких раптово не стало. Джубал просто мовчки слухав.

      – Ось і все, – сумно підбила підсумок вона. – Я закричала і налякала Майка… І він впав у той транс, в якому ви його бачили. А потім був той дійсно жахливий час, поки я намагалася дістатися сюди… Але про це я вам вже розповідала.

      – Гм… так, говорила. Хотів би я, щоб і ти розповіла і про це також.

      Вона почервоніла.

      – Я не думала, що мені хтось повірить. І я була налякана. Джубале, вони можуть щось зробити з нами?

      – Що? – здавалося, Джубал здивувався. – Зробити що?

      – Кинути нас у в’язницю чи щось подібне?

      – Ох, люба моя, це ще не злочин; це лише диво. Не зроблять. Але ця справа має більше нюансів, аніж кіт – бліх. Тож помовч і дай мені подумати.

      Джилл мовчала. Джубал сидів спокійно хвилин десять. Врешті він розплющив очі і сказав:

      – Не бачу твоєї проблемної дитини. Він, напевно, знову лежить на дні басейну.

      – Так і є.

      – Тож пірни і витягни його звідти. Потім витри та приведи сюди. Я хочу з’ясувати, чи може він повторити цей трюк за бажанням… І не думаю, що нам знадобляться глядачі. Хоча ні: нам потрібен один глядач. Скажи Анні, щоб вона вбралася у мантію Свідка і прийшла сюди, – і передай їй, що вона мені потрібна як представник своєї професії. А ще поклич Дюка.

      – Так, Бос.

      – Ти не можеш називати мене «бос», тому що я не сплачую за тебе податки.

      – Так, Джубале.

      – Так краще. Гм… Хотів би я мати тут когось, за ким би ми ніколи не сумували. На жаль, ми всі друзі. Як гадаєш, Майк може виконати той трюк з неживими предметами?

      – Не знаю.

      – Ми це з’ясуємо. Ну, чого ти тут стоїш? Витягни того хлопця з води і розбуди його. – Джубал замислено примружився. – Як можна схилити… ні, не спокушуся. Побачимося нагорі, дівчинко.

      Розділ 12

      Кількома хвилинами пізніше Джилл розповіла про експеримент Джубала. Анна була там: сиділа, загорнута у довгу білу мантію свого союзу; вона глянула на Джилл, але нічого не сказала. Джилл знайшла стілець і мовчки сіла поряд, оскільки Джубал був зайнятий: він щось надиктовував Дорказ. Не схоже було, що він помітив, як увійшла Джилл, бо диктував:

      – …з-під розкинутого тіла, змочивши один кутик килима і поступово просочуючись під нього, перед каміном розтікалася темно-червона калюжа, що привернула увагу двох лінивих мух. Міс Сімпсон прикрила рота рукою. «Господи! – промовила вона тихо і тривожно. – Улюблений килим татка!.. І сам татко теж, як я бачу…» Кінець розділу, Дорказ, і кінець першої частини. Відправ це. І йди.

      Дорказ встала, кивнула та всміхнулася до Джилл, взяла стенографічну машинку і вийшла. Джубал запитав:

      – Де Майк?

      – У своїй кімнаті, – відповіла Джилліан, – одягається. Скоро прийде.

      – Одягається? – буркотливо повторив Джубал. – Я не говорив, що вечірка буде

Скачать книгу