LITMIR.BIZ

Скачать книгу

      – У записі сказано, що це таксі перебувало у ремонтній майстерні і ним у четвер вранці ніхто не користувався. І тут ми маємо два варіанти: або Справедливий Свідок неправильно прочитав чи запам’ятав серійний номер таксі… Або хтось знищив записи. – Він втомлено додав: – Можливо, присяжні вирішать, що навіть Справедливий Свідок міг глянути на серійний номер таксі, неправильно його прочитавши, – особливо якщо його не просили це запам’ятовувати. Але я в це не вірю… Принаймні не тоді, коли Свідком є Джеймс Олівер Кавендіш. Якби він був не впевнений у тому серійному номері, то ніколи б не згадував його у звіті. – Гаршоу насупився і продовжив: – Джилл, ти змусила мене втрутитися, і мені це не подобається: я взагалі не люблю таких історій! Я згоден з тим, що Бен міг надіслати те повідомлення, – але малоймовірно, що він змінив щоденний запис у тому таксі… І ще менш вірогідно, що у нього для цього були якісь підстави. Ні, визнаймо: Бен кудись поїхав у тому таксі, і хтось, хто мав доступ до записів у громадському транспорті, гарно постарався, щоб приховати, куди саме. Той «хтось» надіслав фальшиве повідомлення – для того щоб ніхто не зрозумів, що Бен зник.

      – Зник! Маєте на увазі, що його викрали!

      – М’якше, Джилл. «Викрали» – брудне слово.

      – Це єдино вірне слово для цього випадку! Джубале, як ви можете сидіти тут і нічого не робити, коли ви повинні кричати про це з…

      – Припини, Джилл! Є інше слово. Замість того щоб викрасти, його могли вбити.

      Джилліан сповзла додолу.

      – Так, – пригнічено погодилася вона. – Це те, чого я насправді боюся.

      – Я теж. Але ми вважаємо, що він живий, поки не побачимо його тіла. Одне з двох; тож припустімо, що його викрали. Джилл, що у викраденні найнебезпечніше? Ні, не забивай свою гарненьку голівку; я розкажу. Для жертви найбільша небезпека полягає у надмірному галасі: тому що коли викрадач наляканий, він майже завжди вбиває свою жертву. Ти про це не думала?

      Джилліан здавалася вкрай нещасною і не відповідала. Гаршоу обережно продовжив:

      – Мушу сказати, що ймовірність того, що Бен мертвий, досить велика: його немає надто довго. Але ми домовилися вважати, що він живий, аж поки не дізнаємось напевне, що з ним сталося. Зараз ти хочеш його побачити; але, Джилліан, ти можеш мені сказати, яким чином це зробити, не збільшуючи ризику того, що невідомі, які його викрали, «приберуть» Бена?

      – Ох… Але ми знаємо, хто вони!

      – Правда?

      – Звісно, знаємо! Ті ж самі люди, що тримали Майка під замком. Це уряд.

      Гаршоу похитав головою:

      – Ми цього не знаємо. Це припущення ґрунтується на тому, що робив Бен, коли його бачили востаннє. Але це не точно. Завдяки своїй колонці Бен нажив собі безліч ворогів, і не всі вони причетні до уряду. Я можу пригадати декількох, хто б залюбки його позбувся, якби по тому міг вийти сухим з води. Проте, – Гаршоу спохмурнів, – твоє припущення – це все, що у нас є. Але не «уряд» – це надто широкий термін. «Уряд» – це кілька мільйонів людей; лише у Вашингтоні їх майже мільйон. Ми маємо запитати у себе:

Скачать книгу