LITMIR.BIZ

Скачать книгу

      – «В кого який домовик: як кого незлюбить, да лякає, стукає; а в іншой хаті – не чіпає».[505]

      – «Були злиї домовики, були добрі».[506]

      – «Є хорошій домовик, домовічок, є і поганий. Которий добрий, вун ізвещає на добре, а як домовик – проті, то ізвєщає на погане».[507]

      Чи шкодитиме домовик, часто залежить від його особистих уподобань. Буває, що домовик незлюбить людину, «її дух, її піт», тоді він «мерево робить на хаті», лякає:

      – «Але він ше, бува, шо когось полюбе, а когось і не полюбе, то ше робе якісь і фокуси – шось поперевертає, отаке».[508]

      – «То, кажут, якийсь думувик є. Кажуть, шо в іншої людини чи семні він не чипає, а іншу людину він чи не злюбить – спати не дає, вистукує по хаті, поскидає всьо, бразкає, лякає».[509]

      – «Домовик задушить, як незлюбить».[510]

      – «Вон їншому добро робить, а їншому – зло робить».[511]

      – «Колись так казала моя мати, шо як він злюбит хазяїна, то так все буде добре в тій хати вестиса, а як не злюбит, то буде все на вред робити».[512]

      – «В нас такого то нема, а в сусідньому селі, в Муравині, то шось стукало на горі, пока батюшка три рáзи хату не висвятив. То таке баяли, шо він кому на добре, а кому на зле».[513]

      Не в останню чергу на це впливала й поведінка господарів. Зазвичай вважають, що коли з домовиком поводитися добре, то і він добрий:[514] «Ну, але з ним треба так по-харошему, то він не буде робити біди, злого шось».[515] У випадках, коли домовика годували, вірили, що він може розізлитися, якщо посолити страву.

      Домовик також начебто не любить, коли в хаті неприбрано, коли лаються:

      – «То як ви його не обіжаєте, то він буде мовчати, він буде добрий, а як будете шось казати, то він ше бі[ль]ше пуддьоргує. Він не любить, як хтось ругаєця».[516]

      – «В кажній хаті повинен бути домовик. Навіть як де така сім’я, шо п’ють дуже – він не може там держатись, він втікає. […] Він не любить сварки, не любить, як не прібирають після себе».[517]

      – «Колись колóшу свої діти, і сказала погане слово. Е – чую – вже колиску чéпає. Відразу догадалася, шо я неправильно сказала. Шо він приступив до дитини».[518]

      – «Ну треба – єк який думувик – треба таке в хати, шоб був пурадок, ни булó мáту, ни було ниє́ких слів пуганих, ото думувик, він тоді добрий. А так він може на шо хоч повестó людину, шо люди вешались. Треба, шоб було свачоне в хати, шоб був пурадок».[519]

      – «Якшо, наприклад, сім’я, то він не любить, шо сваряцця в хаті. Це в першу чергу. Коли нема злагоди у сім’ї, то він іще і підстиркує когось, чоловіка або дружину. Якшо вон бачить, шо це вона неправа».[520]

      – «Він в кажний хати, той домувик. В кажний хати він, тіки він може бути злий, а може… То є такий, шо дупомагає в сім’ях, а є, шо шкодить. Як шось… як хтося провинився, чи якийся гріх, якшо люди не живуть мирно в хати, сварка, то він може злитись.

Скачать книгу