Палаюча рука - Павло Артонек

Скачать книгу

гарячково клацати комп’ютерною мишкою, а Гриць тихо спостерігав за ним з коридору. Він комусь дзвонив. Пройшло декілька тягучих секунд, як він почав дуже швидко тороторити: «Вони повернулись! Збирають людей на так звану подорож до місяця, в них зараз дуже багато влади». Чоловік виговорився й слухав відповідь зі німим збентеженням на лиці. Нарешті чоловік помітив Гриця, й нітрохи не здивувавшись, запросив його до квартири. У нього було сиве волосся й лице у зморшках, вибалушеними очима він оглядав Гриця й повільно спитав:

      – То ти все чув? Ти розумієш, що відбувається?

      – Поки що не дуже. – невпевнено протягнув хлопець, ніби з осторогою.

      – То я розповім. – він почухав за вухом, пильно дивлячись на хлопця, – Рептилії знову прагнуть підкорити планету. Те, що ти бачив на площі, то все вони підлаштували. Розумієш про, що я?

      – Ви сказали знову прагнуть? Це не вперше? – питанням ухилився Гриць.

      – Так. Останній раз вони були тут років п’ятдесят тому. Але вони завжди в якійсь мірі тут, вигулькують де-не-де, забирають людей, слідкують за думками. Поки що нам вдавалося їх зупинити, коли вони масово напирали.

      – А що буде, якщо люди підуть на цей літак? – трішки з острахом спитав Гриць і чекав страшної відповіді.

      – Ми точно не знаємо, але люди просто зникають. І судячи з того, що вони не попереджають про свої візити, наміри в них явно не люб’язні.

      – Але як вони це все підлашутвали? Вони ж не можуть до нас торкнутися. – Гриць вже починав дивуватись і розуміти ситуацію.

      Чоловік зі зрозумілим поглядом глянув на хлопця й гордо сказав:

      – О, бачу тебе вже врятував наш часовий бар'єр. То, що вони тобі наговорили?

      – Вони збиралися забрати в мене рідних, якщо я не перестану думати різні речі про них і шукати.

      – Непоганий ти хлопець, якщо вони погрожували сім'єю. Багатьом людям вони погрожують грошовим банкроцтвом, або просто смертю. Але найгірше це погроза зашкодити рідним. Розумієш вони відчувають наші почуття, поки ти не навчишся досконало їх приховувати. Так вони дуже розумні. Завжди треба дуже обережно думати, вони можуть з'явитися будь-коли.

      – Ось, як вони все підлаштували… – до Гриця доперло, але він не все зрозумів про сім'ю тому спитав, – то, що вони можуть зробити моїм рідним?

      – В більшості випадків вони їх забирають, як інших. Але без черги. —

      Гриця наче приварило до підлоги. Серце билося скажено від думки, що він сам наразив свою сім'ю на небезпеку. Його почало вернути. Слизька огида до себе дала йому змогу спитати, чим він може допомогти:

      – А як я можу це виправити? – з удавано спокійним голосом спитав Гриць, хоча його нутро аж тряслося від люті до себе.

      – Потім. Зараз ми обговоримо, що ми маємо і що можемо зробити. Я скликав усіх членів на нараду. Чоловік провів Гриця у кімнату, де стояв комп'ютер і обличчя десяти людей перемовлялись між собою.

Скачать книгу