ТОП просматриваемых книг сайта:
Палаюча рука. Павло Артонек
Читать онлайн.Название Палаюча рука
Год выпуска 0
isbn 9785448372599
Автор произведения Павло Артонек
Жанр Приключения: прочее
Издательство Издательские решения
– Що вам від мене треба? – голос його не тремтів, що здивувало навіть самого хлопця.
Дюжина залилась моторошним сміхом, який гулом прокотився по долині Десни. Вони вже тримали свої списи в руках, та були готові напасти будь-якої миті. Так і сталося, один з них одним величезним стрибком з виставленим вперед списом кинувся на Гриця. Думати не було коли, тому хлопець з усієї швидкості метнувся в бік і пішов на таран. Він з криком і заплющеними очима кинувся крізь коло навтьоки. Та пробігши десять метрів, зупинився, розуміючи, що пройшов крізь них, нічого не відчувши.
– Ви тільки в моїй голові? – якось дивно він спитав, наче сам до себе, обертаючись до нападників.
Дюжина знову залилася сміхом, і один з них вийшов на перед:
– Поки що. – лице прибульця наповнилось усмішкою маніяка.
Друга рептилія підхопила свого одноплемінника:
– І ось яка кара чекатиме на тебе, якщо ти не зупинишся в намаганні шукати нас.
Прибульці наготовили свої страхітливі списи. Холодна і безпощадна зброя – тільки зараз Гриць усвідомив наскільки вони великі. Хоча він знав, що вони не матеріальні, серце зараз же забилось у відчайдушній паніці: він підкосився і впав, а страх залив усе його молодецьке єство. Зараз його роздеруть на шматки і сліду не залишиться. Дюжина списів розрізала повітря і зі глухим свистом полетіла в хлопця. Ще мить і він буде як решето. Рефлекси взяли своє и він як міг закрився руками і звернувся на бік.
Минали останні секунди, а він боявся розкрити очі. «Знову нічого, – подумав він, – щось мені забагато щастить, що б це було реальністю». Він розплющив очі і побачив що металеві списи вколоті в землю прямо крізь нього. Він думав, що зараз піде додому збирати манатки в псих-лікарню, та холодний голос розбив цю мрію й змусив повірити в цю реальність:
– Скоро бар'єр впаде, й списи, – прибулець з любов'ю глянув на наконечник списа, якого він витягнув з під Гриця і крутив у нього перед носом з жорстоким блиском в очах, – проткнуть кожного хто буде чинити опір.
Дюжина з реготом, підійшла до наляканого хлопця й кожен забрав свою зброю в міцні кінцівки. З реготом вони розчинились десь за спиною у хлопця, залишивши його в тяжкому стані, наче його й справді турнули списом. Він був добряче наляканий, хоча й знав, що вони нічого не можуть, поки «бар'єр не впаде». Він не розумів, що це за стіна, але вона вже двічі його врятувала.
2
Знову линули тижні, та тепер Гриць уже був упевнений, що йому це все не приснилося й це було ой як не смішно. Він не знав, що робити й де шукати хоча б найменшу допомогу. Тепер він ретельно моніторив телевізор, щодня шукаючи будь-які натяки, бо йому при першій зустрічі рептилія сказала «дивитись краще телевізор». Та за кілька тижнів він нічого не побачив, крім не цікавих теленовин і безкорисних реклам. Він звісно й цього разу