Нездоланний - Лі Чайлд

Скачать книгу

гаманець, де було водійське посвідчення, з якого вони дізналися адресу, а саме там, припустили вони, і лежала решта записників, у яких, можливо, були й інші записи, а в кишені інших штанів вони знайшли ключі від будинку, що дало їм можливість просто увійти досередини, може, аж до цих панелей із сигналізацією, перед якими треба провести чимось, щоб вони вимкнулися. Можливо, брелок дистанційного управління на ланцюжку для ключів. Ретранслятор. Що могло б зіграти йому на користь, скоріше за все. Це може означати, що їм не довелося вибивати з нього код.

      Ченґ сказала:

      – Це дуже грубо.

      – Це єдине пояснення, яке спадає мені на думку.

      – Але це не пояснює, хто це зробив.

      – Материн Спочинок, – відповів Ричер. – Це останнє його місцеперебування, про яке нам відомо.

      Вони обійшли весь Ківерів будинок, кімнату за кімнатою, на випадок, якщо вони щось пропустили. У передпокої не було нічого цікавого. Кухня виявилася звичайним місцем, яким не надто часто користувалися. Там були розпаровані прибори, залишки консервованої їжі, які попередньо купили в короткочасному пориві, проте так і не з’їли. Не було ніяких схованок, хіба що якісь предмети замурували в стіну та вміло покрили фарбою, яка повністю співпадала з кольором емульсійної стартової шпаклівки двадцятирічної давності, доповненою масними та брудними плямами.

      Вітальня та закуток їдальні мали буденний вигляд. Пошуки далися легко. Господар дому, звісно, не в палатці ночував, проте було очевидно, що починав він тут жити з невеликою кількістю речей, і з часом мало що змінилося. Гостьова кімната, де стояли ліжка, виглядала так, наче облаштовували її для дітей. Наче для візитів дитини до батька після розлучення з матір’ю. Можливо, раз на два тижні. Залежить від того, як між собою домовились адвокати. Але Ричерові видалося, що цією кімнатою так ніколи і не користувалися.

      У спальні господаря повітря мало якийсь кислий запах. Там стояло ліжко з єдиною тумбою. А ще там був комод і якийсь дерев’яний об’єкт, у якому розташувалися вішак для куртки і таця для годинника, дріб’язку та гаманця. Наче у вишуканому готелі. У ванній пахло вологістю і всюди були розкидані рушники.

      На тумбі біля ліжка лежав невисокий стос журналів, притиснутих книгою в палітурці. Коли Ричер проходив повз ліжко, він поглянув униз, щоб побачити, що це була за книжка. Суто з цікавості.

      Він побачив три речі. По-перше, газета на поверхні стосу була недільним випуском «Лос-Анджелес Таймс». По-друге, вона була прочитаною лише наполовину. Ричер зміг побачити закладку, що випиналась із газети на чверть дюйма. По-третє, книжку в палітурці також не дочитали до кінця. У ній теж була закладка. Закладками служили старенькі аркуші для записів, які були складені вздовж удвічі. Це був єдиний папір, який Ричер побачив у цьому домі.

      17

      Аркуш паперу, який служив закладкою в книзі з палітуркою, був чистим, окрім того, що на ньому було нашкрябано цифру 4. Що було цікавим числом із технічної точки зору, а ще воно було найвідомішим у цілому світі, бо воно співпадало із кількістю

Скачать книгу