Скачать книгу

«Бейбі рут». А понад усе я хотів попередити його, щоб не наробив собі ще більшого лиха.

      Та замість викрикнути це все, я собі й далі любісінько розмазував смолу по даху, наче нічого й не відбувалося. Як і всі решта тут, я передусім бережу свою сраку. Мушу берегти. Вона вже й так дала тріщину, а в Шоушенку завжди знайдуться гедлі, які з радістю її доламають.

      – Може, я не так висловився, – сказав Енді. – Довіряєте ви їй чи ні, несуттєво. Проблема в тому, чи вважаєте ви, що вона може встромити вам ножа в спину й поставити підніжку.

      Гедлі підвівся. Мерт підвівся теж. І Тім Янґблад. Щоки в Гедлі налилися червінню й тепер нагадували борти пожежної машини.

      – А в тебе буде тільки одна проблема, – промовив він. – Полічити, скільки цілих кісток у тебе лишиться. У лазареті це зробиш. Мерте, скидаймо цього вилупка вниз.

      Тім Янґблад витяг пістолет. Ми всі, крім Енді, посилено терли щітками дах. Сонце шкварило згори. Вони збиралися здійснити задумане: Гедлі й Мерт вирішили просто скинути його вниз. Жахливий нещасливий випадок. Дюфрейн, ув’язнений № 81433-SHNK, хотів спустити вниз кілька порожніх відер і послизнувся на драбині. Яка прикрість.

      Вони приступили до нього: Мерт узяв за праву руку, Гедлі – за ліву. Енді не опирався. Він не зводив очей із розчервонілої кінської пики Гедлі.

      – Якщо вона у вас, містере Гедлі, під контролем, – тим самим спокійним, урівноваженим голосом вів далі він, – ви можете отримати ті гроші, усі до останнього цента. Остаточний рахунок буде: містер Байрон Гедлі – тридцять п’ять тисяч, Дядько Сем – нуль.

      Мерт потягнув його до краю. Але Гедлі застиг на місці й не рухався. А Енді між ними скидався на канат у грі в перетягування. Аж ось Гедлі сказав:

      – Мерте, не жени коней. Хлопче, ти про що?

      – Я про те, що ви можете віддати гроші дружині, якщо вона у вас під п’ятою.

      – Кажи зрозуміліше, хлопче, бо полетиш униз.

      – Законом дозволено зробити чоловікові чи дружині разовий подарунок, – пояснив Енді. – На суму до шістдесяти тисяч доларів.

      Гедлі вирячився на Енді так, наче його сокирою рубонули.

      – Та нє, не може буть, – протягнув він. – Без податків?

      – Без податків, – підтвердив Енді. – Податкова й цента не зачепить.

      – А звідки ти таке знаєш?

      – Байроне, він був банкіром, – втрутився Тім Янґблад. – Може, він щось і…

      – Заткни хавальник, Форель, – кинув Гедлі, навіть не глянувши на Тіма. Той почервонів і замовк. Через товсті губи й вибалушені очі деякі охоронці прозивали його Фореллю. Гедлі не зводив очей з Енді. – Ти той хитрозадий банкір, який свою жінку підстрелив. Чого це я маю довіряти хитрозадому банкіру? Щоб я сам загримів сюди й тягав каменюки поряд із тобою? А ти був би й не проти, правда ж?

      – Якби вас посадили за ухиляння від сплати податків, – тихо промовив Енді, – ви потрапили б у федеральну в’язницю, а не в Шоушенк. Але цього не буде. Подарунок чоловікові чи дружині, що не обкладається податком, – цілком

Скачать книгу