Аннотация

Книга Петра Кралюка «Історія України „без брому“. Розвиток державності на українських землях» розкриває історію державних змін на теренах України від прадавніх часів до нашого сьогодення. Усупереч висловлюванню відомого українського письменника і політика початку ХХ ст. Володимира Винниченка, мовляв, не можна українську історію читати без брому, тобто заспокійливого, автор акцентує увагу на тому, що бездержавність – явище, характерне для багатьох народів. Тому українці у своєму прагненні створити власну державу були далеко не одинокі. Проте, проживаючи в різних країнах і обіймаючи високі посади, вони зробили чимало для становлення, зокрема Угорського королівства, Речі Посполитої, Російської імперії, Османської імперії і врешті-решт здобули свою державу. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.

Аннотация

Оповідання Ф. С. Фіцджеральда (1896–1940) вирізняються майстерністю тонкого психологізму та елементами контрасту. Видання містить автобіографічний цикл творів про Безіла Дюка Лі та оповідання «Дитяча забава». Безіл, прототипом якого є сам автор, – амбітний, розумний і цілеспрямований підліток із невеличкого міста Сент-Пол, штат Міннесота. Становлення його особистості відбувається в моральних випробуваннях, герой часто потрапляє в схожі ситуації, але щоразу реагує на них по-різному, що дає змогу зробити висновок про те, як змінюється його внутрішній світ. Він виважує власні вчинки та прагне, попри всі перепони, втілити виплекані з дитинства мрії. Фіцджеральду вдається передати прикмети часу мимохідь: оповідання сповнені деталями американського побуту початку XX століття – від вбрання до модних мелодій і танців «епохи джазу».

Аннотация

Американська письменниця Луїза Мей Олкотт (1832–1888) здобула світову славу завдяки роману «Маленькі жінки». Його героїні виросли, а улюблениця читачів Джо здійснила свою мрію виховувати хлопчиків. У старовинному маєтку вона заснувала незвичну школу, де нема строгих правил і чіткого розпорядку, та й програма не вимагає засвоїти якомога більше предметів. Хлопчики, різні за віком і характерами, шибайголови й зовсім безпомічні, розпещені надмірною батьківською увагою й колишні безпритульні, навчаються цінувати дружбу й покликання, порядність і співчуття. Непрості випробування роблять їх справжніми чоловіками. Адже не вік визначає це поняття.

Аннотация

Томас Еріксон (Thomas Erikson) – шведський журналіст і письменник, психолог із соціальних комунікацій, біхевіорист та особистий тренер. Як письменник він дебютував у 2011 році з кримінальною серією про біхевіориста Алекса Кінга. Написав дві науково-популярних книжки про спілкування та поведінку людей – «В оточенні ідіотів» і «В оточенні психопатів». У книжці «Мій бос – ідіот» Еріксон поділяє начальство за способом їх керування, спілкування та поведінки на чотири кольорових типи – червоний, жовтий, зелений і синій. Він описує теорії та методи, за допомогою яких люди на своїх робочих місцях вибудовують функціональне діалогічне спілкування. Також ідеться й про те, як важко виконувати свою роботу, коли бос – ідіот. На прикладах докладно розглянуто погане керування, однак звертається увага й на те, що підлеглий може з цим зробити.

Аннотация

«Дао де цзин» – головний трактат містичної традиції Стародавнього Китаю. Він справив величезний вплив не тільки на формування даосизму, а й на духовну культуру всього Стародавнього Сходу. Творцем «Дао де цзин» традиційно називають головного вчителя даосизму – легендарного Лао-цзи. Вважається, що він був старшим сучасником Конфуція і вони навіть зустрічалися. Більшу частину свого життя Лао-цзи служив хранителем імператорського архіву за часів династії Чжоу. Вирішивши покинути людей, бо мудрець в них розчарувався, він на прохання начальника прикордонної застави, через яку покидав Китай, написав і залишив невеличку книжку «у п’ять тисяч слів». Це й був трактат про Шлях і Досконалість – «Дао де цзин».

Аннотация

Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Видання «Мандрівки близькі і далекі» містить дві книги спогадів: «Мандрівки близькі і далекі» та «На марґінесі», написаних Романом Іваничуком протягом 1991–1999 років. У першій письменник згадує про своє дитинство у селі Трач на Прикарпатті, про чарівну природу цього краю; про свого батька – сільського вчителя; бабусю, в якої із трьох синів вижив лише один; про брата Євгена, котрий ціле десятиліття прожив у пеклі лєнінсько-сталінських концтаборів; про свої надії на незалежність України… Друга книга спогадів «На марґінесі» складається з п’яти зшитків, в ній Р. Іваничук звернувся до своїх не реалізованих раніше задумів, умістив відповіді на запитання журналістів та листи.

Аннотация

Джеффрі Арчер (нар. 1940 р.) – постать досить неоднозначна. Англійський політик з оксфордською освітою, який кілька разів полишав політичну арену через скандали, благодійник, лорд, котрий потрапив до в’язниці за лжесвідоцтво та перешкоду в здійсненні правосуддя, людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити своє матеріальне становище. Уже перший його роман став у США бестселером і дав авторові змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що створив понад 20 книжок. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи письменника «Каїн і Авель», «Лише час підкаже», «Гріхи батьків» та «Надійно прихована таємниця». Романом «Хто не ризикує» (2019) Джеффрі Арчер відкриває нову серію про детектива Вільяма Ворвіка, героя романів Гаррі Кліфтона із «Хроніки Кліфтона», протягом якої він пройде складний шлях від звичайного констебля до комісара поліції. Події в романі розпочинаються, коли Вільям закінчує університет та, на превелике невдоволення свого батька, провідного адвоката з кримінальних справ, вирішує приєднатися до Міської поліції Лондона, а не бути його учнем у суді, маючи гарні перспективи стати в майбутньому успішним адвокатом. Проте Вільям, на відміну від свого батька, прагне не захищати багатих лиходіїв, а ловити і запроторювати їх за ґрати, тож він таки наполягає на своєму й отримує кінець кінцем таку бажану роботу в поліції – хоч і з невеликою зарплатнею, але з великим ризиком для життя. Та чи вдасться Вільяму Ворвіку стати гарним поліцейським і хто допоможе йому в цьому, читайте в новому романі Дж. Арчера «Хто не ризикує».

Аннотация

Марина та Сергій Дяченки – це не просто сімейний і письменницький дует, це особливе явище в сучасному світі фантастики й фентезі. Автори десятків повістей і оповідань та 29 романів, свій жанр вони визначають як «магічний реалізм». Лауреати понад 100 літературних премій; зокрема на загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» у Глазго Дяченки отримали звання «кращих письменників-фантастів» Європи. Їхні твори перекладено англійською, німецькою, французькою, китайською та іншими мовами. У новій серії «Світи Марини та Сергія Дяченків», започаткованій видавництвом «Фоліо», будуть опубліковані майже всі твори (понад 20 томів) письменників, перекладені українською і чудово ілюстровані. «Сонячне коло» – унікальна за задумом збірка Марини та Сергія Дяченків. Вона присвячена пам’яті Бориса Стругацького. До збірки увійшли як повісті й оповідання, що отримали особисту премію Стругацького «Бронзовий равлик», так і дві нові повісті, «Пори року» та «Сонячне коло», написані за заповітами «реалістичної фантастики» братів Стругацьких.

Аннотация

Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. «Благослови, душе моя, Господа…» – збірка щоденникових записів, спогадів та роздумів, зроблених Романом Іваничуком протягом одного року у складний для країни час – починаючи з 5 вересня 1991-го (в день підняття над будинком українського парламенту синьо-жовтого прапора і через тиждень після того, як Верховна Рада УРСР проголосила Акт Незалежності України) і закінчуючи 5 вересня 1992-го. Це сокровенні думки письменника, депутата, члена опозиційної Народної Ради, щодо створення незалежної Української держави, переосмислення ним минулого і сьогодення, його надії і сподівання на щасливе майбуття нашої країни.

Аннотация

До видання увійшли як друковані в різних періодичних виданнях твори Наталени Королевої (1888–1966), так і її невідомий доробок. Улюблену для мисткині тематику Орієнту (Сходу) містять казки, легенди та новели «Марево», «Ладан», «Острів юности», «Втрата»; життя перших християн змальоване в оповіданнях «Зустріч» та «Його поклик»; сповнені автобіографічних спогадів «Хризоліт», «Циганський Великдень», «Домик Лермонтова», «Силует». Останні твори письменниці – «Помпейська згадка», «Префектова служниця» та «Роксоляна» – публікуються вперше та представляють її мистецькі уподобання на схилі літ.