LITMIR.BIZ

Скачать книгу

украй офіційно, і це було настільки незвично для такого зібрання, що всі враз відірвалися від гри в бридж і прикипіли поглядом до суперінтенданта, а рука Енн Мередіт так і застигла в повітрі над піковим тузом.

      – Із сумом повідомляю вам, – прорік він, – що наш господар, містер Шайтана, мертвий.

      Місіс Лоррімер та доктор Робертс скочили на ноги. Деспард утупився в одну точку й насупив обличчя. Енн Мередіт тихенько зойкнула.

      – Друже, ви впевнені в цьому?

      Доктор Робертс, у якого одразу ж загострилися професійні інстинкти, стрімко перетнув кімнату, рухаючись швидким енергійним кроком, що так притаманний лікарям, коли ті мають засвідчити щось важливе.

      Якось випадково на його шляху опинилася масивна постать суперінтенданта Баттла.

      – Хвилиночку, докторе Робертс. Чи можете ви мені спершу сказати, хто заходив і виходив із цієї кімнати протягом вечора?

      Робертс витріщився на поліціянта.

      – Заходив і виходив? Я вас не розумію. Ніхто сюди не заходив і не виходив звідси.

      Суперінтендант відвів погляд від лікаря.

      – Це справді так, місіс Лоррімер?

      – Абсолютно.

      – Ані дворецький, ані інші слуги?

      – Ні. Дворецький приніс тацю, коли ми взялися до гри. А потім він сюди не заходив.

      Суперінтендант Баттл поглянув на Деспарда.

      Той кивнув на знак згоди.

      Енн також заторочила, майже задихаючись:

      – Так, так, це правда.

      – До чого все це, друже? – нетерпляче промовив Робертс. – Дайте мені його оглянути. Може, він просто знепритомнів.

      – Він не знепритомнів, і даруйте, але я не дозволю нікому торкнутися його до приходу лікаря з поліційного відділку. Леді та джентльмени, містера Шайтану вбили.

      – Вбили? – пролунав нажаханий голос Енн, яка не могла повірити в значення цього слова.

      Деспард лише продовжував упиватися відсутнім поглядом кудись поперед себе.

      – Як це вбили? – різко прокричала місіс Лоррімер.

      – Святий Боже! – тільки й видобув із себе доктор Робертс.

      Суперінтендант Баттл повільно кивнув головою. Цієї миті він скидався на порцелянову статуетку. Його обличчя зовсім не виражало емоцій.

      – Закололи, – промовив він. – Ось як його вбили. Закололи.

      А тоді раптово ошелешив усіх запитанням:

      – Хтось із вас уставав з-за столу під час гри?

      Він побачив, як вирази чотирьох облич навпроти нього враз змінилися. Там були страх, розуміння, обурення, сум’яття, жах, але нічого з того, що могло б хоч якось допомогти.

      – То як?

      Запала мовчанка, а тоді майор Деспард (він підвівся з-за столу і тепер стояв, як солдат на параді, повернувшись своїм вузьким розумним обличчям до Баттла) тихенько промовив:

      – Гадаю, кожен із нас у той чи інший час уставав з-за столу – чи то взяти собі щось випити, чи то підкинути дров у вогонь. Я особисто робив і те, і те. Коли я підійшов до каміна, Шайтана спав у своєму кріслі.

      – Спав?

      – Ну,

Скачать книгу