Карти на стіл - Агата Крісті Легендарний Пуаро

Скачать книгу

буду проти. Мсьє Пуаро, я ваш великий шанувальник. У вас сірі клітинки на місці – все завжди впорядковано у вашій голові. Я теж прихильник порядку й методу. Впевнений, ви підготували якесь дуже підступне запитання для мене.

      Чоловічок лиш розвів руками, зображаючи якийсь свій типово іноземний жест.

      – Ні-ні. Я просто хочу скласти собі в голові чітку картинку. Наприклад, скільки роберів ви сьогодні розіграли?

      – Три, – швидко відповів Робертс. – Ми вже дійшли до одного гейму в четвертому робері, коли ви ввійшли до нас у кімнату.

      – А хто з ким грав?

      – У першому робері я з Деспардом проти дам. І ці леді, святі небеса, розгромили нас ущент. Просто стерли в порошок. Нам усе ніяк карта не йшла.

      У другому робері ми грали з міс Мередіт проти Деспарда та місіс Лоррімер. У третьому робері місіс Лоррімер і я проти міс Мередіт і Деспарда. Ми щоразу знімали колоду, щоб визначити пари, але воно само якось йшло по колу. У четвертому робері ми з міс Мередіт знову були разом.

      – То хто переміг, а хто програв?

      – Місіс Лоррімер вигравала в кожному робері. Міс Мередіт виграла в першому і програла два наступні. Мені гра йшла, а от міс Мередіт і Деспарду не дуже.

      – Наш вельмишановний суперінтендант уже запитував, якої ви думки про своїх партнерів як кандидатів на роль убивці, – сказав маленький детектив із усмішкою на обличчі. – Я ж попрошу вас охарактеризувати їх як гравців у бридж.

      – Місіс Лоррімер – першокласна гравчиня, – одразу відповів доктор Робертс. – Гадаю, вона добряче заробляє на бриджі. Деспард також непоганий гравець. Я таких називаю тямущими. Далекоглядний чолов’яга. Міс Мередіт можна описати як доволі обережну гравчиню. Вона не припускається помилок, але грає далеко не ідеально.

      – А ви самі, лікарю?

      В очах Робертса спалахнули вогники.

      – Кажуть, я схильний трохи переоцінювати свої можливості й заявляти забагато взяток, але це мені завжди виходить на користь.

      Пуаро всміхнувся.

      Доктор Робертс звівся на ноги.

      – Чи будуть у вас ще якісь запитання?

      Чоловічок похитав головою.

      – У такому разі на добраніч. На добраніч, місіс Олівер. Можете цілу нову книжку написати. Це цікавіше, ніж будь-які отрути, що не залишають слідів.

      Він вийшов з кімнати, знову крокуючи своєю звичною енергійною ходою. Коли за ним зачинилися двері, місіс Олівер промовила з гіркотою в голосі:

      – Нову книжку можете написати! Теж мені нова книжка! Люди бувають такі дивні. Та я будь-якої миті можу придумати історію вбивства в рази цікавішу, ніж який завгодно реальний випадок. Мені ніколи не бракує уяви придумати щось нове. А мої читачі люблять розповіді про отрути, що не залишають слідів!

      Розділ п’ятий. Другий убивця?

      Місіс Лоррімер увійшла до їдальні, як справжня леді. Її обличчя зблідло, але поводилася вона спокійно.

      – Перепрошую, що доводиться тривожити вас, – почав суперінтендант Баттл.

      – Ви просто виконуєте свою роботу, я розумію, – тихо відповіла вона. – Це, звичайно,

Скачать книгу