LITMIR.BIZ

Скачать книгу

підійшов і став над трупом.

      – Його чіпали? – різко запитав він.

      – Лише щоб переконатися, що ознак життя немає, – проста процедура. Тіла я взагалі не торкався.

      – Ага! І все вказує на те, що вбивця втік… принаймні поки-що. А тепер розповідайте все детально. Хто знайшов труп?

      Я ретельно виклав усі обставини.

      – Повідомлення телефоном, кажете? Від мажордома?

      – Повідомлення, якого я не робив, – палко запевнив Паркер. – Я не наближався до телефону весь вечір. Інші підтвердять це.

      – Дуже дивно. Докторе, голос був схожий на Паркерів?

      – Гм… не стверджуватиму, що я зауважив. Просто я сприйняв це за належне.

      – Природно. Гаразд, то ви дісталися сюди, зламали двері та знайшли бідолашного містера Екройда в такому стані. Докторе, як довго, гадаєте, він мертвий?

      – Принаймні півгодини… можливо, більше, – відповів я.

      – Двері було замкнено зсередини, кажете? А вікно?

      – Я особисто зачинив його та замкнув на шпінгалет раніше ввечері на прохання містера Екройда.

      Інспектор підійшов до вікна та відслонив штори.

      – Що ж, зараз його відчинено, – зазначив він.

      І справді, вікно було відчинено, а нижню раму піднято до упору.

      Інспектор витягнув кишеньковий ліхтарик і підсвітив підвіконня знадвору.

      – Без сумніву, він пішов цим шляхом, – констатував, – і ввійшов теж. Бачите оце?

      У світлі потужного ліхтарика проступало кілька чітких слідів. Схоже, то було взуття з гумовими шипами на підошвах. Особливо чіткий слід вів досередини, інший, який трохи перекривав його, – назовні.

      – Ясно як божий день, – підсумував інспектор. – Зникло щось цінне?

      Джеффрі Реймонд похитав головою.

      – Нічого такого, щоб ми вже виявили. Містер Екройд ніколи не тримав нічого цінного в цій кімнаті.

      – Угу, – прогув інспектор. – Злочинець виявляє відчинене вікно. Влазить досередини, бачить містера Екройда, що там сидить чи, може, задрімав. Злочинець завдає удару ззаду, потім у нього здають нерви, і він утікає. Покинувши досить чіткі сліди. Ми впіймаємо його без жодних труднощів. Підозрілі незнайомці тут ніде не вешталися?

      – Ой! – раптом скрикнув я.

      – Що, докторе?

      – Цього вечора я зустрів чоловіка на виході з воріт. Він запитав мене про дорогу до «Парку папороті».

      – О котрій годині це було?

      – О дев’ятій рівно. Я чув, як годинник вибив годину, коли проходив через ворота.

      – Можете його описати?

      Я описав усе, що зміг.

      Інспектор повернувся до мажордома:

      – Хтось, хто підпадає під такий опис, наближався до парадного входу?

      – Ні, сер. Цього вечора взагалі ніхто не приходив.

      – А через задній вхід?

      – Не думаю, сер, але перевірю.

      Він підступив до дверей, але інспектор зупинив його порухом великої руки.

      – Дякую, не треба. Я сам перевірю. Та спершу більш-менш точно визначимось із годинами. Хто востаннє бачив містера Екройда живим?

      – Може,

Скачать книгу