Скачать книгу

годин на день, аби стати законним мільйонером, а тим більше, щоб вести «багатий» спосіб життя. Часто навіть вісім годин на тиждень – це забагато, однак я не розраховую на те, що відразу переконаю вас у слушності своїх слів. Мабуть, зараз вам, як і мені колись, здається, що в дні замало годин.

      Однак поміркуймо над кількома питаннями, стосовно яких ми можемо дійти згоди.

      Оскільки наш робочий день складається з восьми годин, то нам потрібно заповнити справами вісім годин. Якби він складався з 15 годин, ми заповнювали б 15 годин. Якщо ж у нас виникає критична ситуація і нам необхідно залишити офіс на дві години раніше, то ми якимсь дивовижним способом примудряємося виконати свої виробничі завдання за значно коротший відрізок часу.

      Це явище пов’язане з законом, про який я довідався від Еда Зшо навесні 2000 року.

      Я з’явився на лекцію нервовим і нездатним зосередитися. Курсову роботу, яка складала 25 % від загальної оцінки за семестр, потрібно було захищати через добу. Однак було альтернативне завдання – взяти інтерв’ю в кількох керівників молодих компаній і презентувати глибокий аналіз їхніх бізнес-моделей. Я обрав саме цей варіант. Проте в останню мить мені повідомили, що у зв’язку з правом на конфіденційність я не матиму змоги поговорити з двома ключовими особами і використати їхню інформацію для своїх цілей. Гру закінчено.

      Після заняття я підійшов до Еда і сповістив погані новини:

      – Еде, гадаю, мені знадобиться додатковий час для написання курсової роботи.

      Я пояснив ситуацію, а він лише злегка посміхнувся й сказав:

      – Усе буде гаразд. Підприємець – це той, хто діє, чи не так?

      Через добу, за хвилину до завершення терміну здачі робіт, коли асистент Еда зачиняв його кабінет, я здав свою роботу, яка містила близько 30 сторінок. Я знайшов іншу компанію, взяв інтерв’ю у її керівника та всю ніч провів за аналізом бізнес-моделі, підтримуючи себе такою дозою кофеїну, якої вистачило б для дискваліфікації цілої легкоатлетичної команди на олімпійських іграх. Моя робота стала кращою з усіх тих, які я написав за чотири роки навчання в університеті, і я отримав «відмінно».

      Напередодні, перед тим як вийти з аудиторії, Ед дав мені важливу пораду, в основі якої лежав закон Паркінсона.

      Закон Паркінсона стверджує, що важливість і складність певного завдання залежить від часу, виділеного на його виконання. У цьому і полягає магія крайнього терміну. Якщо для створення проекту я дам вам 24 години, тісні часові рамки змусять вас негайно взятися за роботу, адже у вас не залишиться іншого варіанту, крім як приступити до виконання першочергових завдань. Якщо на той самий проект я дам вам тиждень, шість днів із семи зійдуть нанівець. Якщо, боже борони, я дам вам два місяці, проект стане для вас справжніми тортурами. Кінцевий результат, який досягається за коротший період часу, характеризується вищим рівнем якості, адже він вимагає більшої зосередженості.

      Тут спостерігається надзвичайно цікаве явище. Існують два взаємозалежні підходи до підвищення рівня продуктивності:

      1.

Скачать книгу