ТОП просматриваемых книг сайта:
Українські жінки у горнилі модернізації. Оксана Кісь
Читать онлайн.Название Українські жінки у горнилі модернізації
Год выпуска 2017
isbn 978-617-12-3691-2,978-617-12-3177-1
Автор произведения Оксана Кісь
Жанр История
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Ченці, люди молодші 18 років, жінки, безумні, сліпі, глухі або німі, а також ті, що не розуміють мови покійника, не можуть бути свідками при заповітах.
Сім’я Барвінських. Львів, фото початку ХХ ст. Відділ мистецтв ЛННБ ім. В. Стефаника
Жінки фактично були позбавлені виборчого права. Міністерський рескрипт 1862 р. проголошував, що жінки в курії міст і сіл були звільнені від виборчого права, а в курії великих землевласників право це мали, однак здійснити його могли лише за посередництвом чоловіка, юридичних представників чи уповноважених чоловічої статі. Законом про місцеве самоврядування від 12 серпня 1866 р. право голосу було надане кожному повнолітньому громадянину держави, який мешкав на цій території не менше року і сплачував податки безпосередньо від свого нерухомого майна, підприємницької діяльності чи інших доходів. Кількість виборців додатково обмежував і фіскальний ценз: права голосу було позбавлено 1/3 виборців, які сплачували найнижчий податок у місцевості. Наявність у тексті закону слова «кожний» (нім. jeder) давала привід для майбутніх семантичних уточнень про те, чи означало воно винятково чоловіків, чи громадян взагалі. Однак до Першої світової війни суттєвих змін у виборчому законодавстві для жінок так і не відбулося – попри намагання представниць жіночого руху, які активно включали в емансипаційні гасла вимоги політичних прав для жінок.
Перші вибори, у яких жінка фігурувала у ролі кандидатки, у Галичині відбулися у 1908 році. У списку послів-претендентів від Львова до Галицького сейму опинилася польська малярка і активна феміністка Марія Дулембянка, делегована від створеного напередодні «Zwi zku Równouprawnienia Kobiet». За її кандидатуру проголосувало 511 львів’ян (з них – 410 виборців чоловіків і 101 жінка). Невдача першої кандидатки не стала великою несподіванкою. Прогнозованість такого результату була зумовлена як політичною пасивністю більшості тогочасних жінок, так і можливим саботажем з боку чоловіків, яких уповноважили наділені правом голосу жінки.
Пояснення, якими зазвичай аргументували нерівноправність між статями у виборчому законодавстві, ґрунтувалися на психологічних особливостях жінок, на понятті «жіночої логіки», і заданих традицією норм гендерного розподілу суспільних ролей (де політична сфера однозначно належала чоловікам). Професор Станіслав Сташинський опублікував свій виклад проблеми у польській газеті «Słowo Polskie» (1898). Неможливість жінок голосувати нарівні з чоловіками він пояснював їх «іншими поняттями про слушність», «гарячковістю почуттів», «іншим потоком логічного мислення», браком