Скачать книгу

які дописують наші слова. Навіть без відповідних технологій люди покладаються на когнітивну автоматизацію, тобто евристику, що дозволяє нам удаватись до багатозадачності. Тому ми можемо спілкуватися з бебіситером по імейлу, одночасно розмовляючи з нашим подружжям і наглядаючи за дітьми.[89] Ментальна автоматизація дозволяє нам вибирати – майже на підсвідомому рівні, – на що звернути увагу й чим знехтувати.

      Автоматизація зробила фабрики безпечнішими, контори – ефективнішими, автівки – менш аварійними, економіку – стабільнішою. Згідно з однією оцінкою, продуктивність особиста і фахова за останні 50 років зросла більше, ніж за попередні два сторіччя, й саме завдяки автоматизації.[90]

      Однак із поширенням автоматизації збільшується ризик незосередженості в нашій зоні уваги. Дослідження, проведені в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, Гарварді, Берклі, НАСА, Національних інститутах здоров’я тощо, свідчать, що помилки передусім виникають там, де люди змушені перемикатися між автоматикою і зосередженістю,[91] що особливо небезпечно у той час, як автоматичні системи проникають у літаки, автівки та інші середовища, де помилковий вибір веде до трагедії.[92] Уміння керувати своєю зосередженістю в добу автоматизації важливіше, ніж будь-коли в минулому.[93]

      Візьміть, приміром, умонастрій Боніна, коли йому довелось перебрати на себе керування рейсом 447. Незрозуміло, чому він і далі скеровував літак угору, погодившись із другим пілотом, що треба знижуватися. Може, він збирався злетіти понад штормові хмари на обрії. Можливо, це була ненавмисна реакція на раптову тривогу. Ми вже ніколи не довідаємось, чому він не повернув інструменти пілотування у нейтральне положення, коли пролунав сигнал тривоги. Одначе достатньо свідчень того, що Бонін перебував у полоні так званого когнітивного тунелювання; тобто йдеться про ментальний збій, що інколи спостерігається, коли мозок змушений через паніку раптово перейти від релаксуючого автоматичного режиму до зосередженості.[94]

      – Можна собі уявити тривалість концентрації уваги як прожектор, світло якого розпорошується на відстані або може ставати потужним і сфокусованим, – сказав Дейвід Стреєр, когнітивний психолог з університету в штаті Юта. – Тривалість концентрації уваги обумовлена нашими намірами. Здебільшого ми вибираємо, чи фокусувати цей промінь, чи ні. Але коли ми цей вибір передаємо автоматизованим системам, як-от комп’ютери або автопілоти, у нашому мозку це світло розпорошується і світить туди, куди йому заманеться. Частково це через те, що мозок намагається консервувати енергію. Здатність до такого перепочинку дає нам великі переваги: це дозволяє нам підсвідомо контролювати рівень стресу, що в разі потреби спрощує розв’язання проблеми, а це означає, що нам не треба постійно моніторити довкілля, допомагаючи підготуватись до великих когнітивних задач. Наш мозок автоматично шукає нагоду відключитися і перепочити.

      – І

Скачать книгу


<p>89</p>

Zheng Wang and John M. Tchernev, “The ‘Myth’ of Media Multitasking: Reciprocal Dynamics of Media Multitasking, Personal Needs, and Gratifications,” Journal of Communication 62, no. 3 (2012): 493513; Daniel T Willingham, Cognition: The Thinking Animal, 3rd ed. (Upper Saddle River, N.J.: Pearson, 2007).

<p>90</p>

Juergan Kiefer et al., “Cognitive Heuristics in Multitasking Performance,” Center of Human-Machine Systems, Technische Universität Berlin, 2014, http://www.prometei.de/fileadmin/prometei.de/publikationen /Kiefer_eurocogsci2007.pdf.

<p>91</p>

Barnaby Marsh et al., “Cognitive Heuristics: Reasoning the Fast and Frugal Way,” in The Nature of Reasoning, eds. J. P. Leighton and R. J. Sternberg (New York: Cambridge University Press, 2004); “Human Performance,” Aerostudents, http://aerostudents.com/files/human MachineSystems/humanPerformance.pdf.

<p>92</p>

На цю тему я особливо раджу такі публікації: Martin Sarter, Ben Givens, and John P. Bruno, “The Cognitive Neuroscience of Sustained Attention: Where Top-Down Meets Bottom-Up,” Brain Research Reviews 35, no. 2 (2001): 146 – 60; Michael I. Posner and Steven E. Petersen, “The Attention System of the Human Brain,” Annual Review of Neuroscience 13, no. 1 (1990): 25–42; Eric I. Knudsen, “Fundamental Components of Attention,” Annual Review of Neuroscience 30 (2007): 57–78; Steven E. Petersen and Michael I. Posner, “The Attention System of the Human Brain: 20 Years After,” Annual Review of Neuroscience 35 (2012): 73; Raja Parasuraman, Robert Molloy, and Indramani L. Singh, “Performance Consequences of Automation- Induced ‘Complacency,’ ” The International Journal of Aviation Psychology 3, no. 1 (1993): 1 – 23; Raymond S. Nickerson et al., Handbook of Applied Cognition, ed. Francis T. Durso (Hoboken, N.J.: Wiley, 2007); Christopher D. Wickens, “Attention in Aviation,” University of Illinois at Urbana-Champaign Institute of Aviation, Research Gate, February 1987, http://www.researchgate.net/publication/4683852_Attention_in_aviation; Christopher D. Wickens, “The Psychology of Aviation Surprise: An 8 Year Update Regarding the Noticing of Black Swans,” Proceedings of the 15th International Symposium on Aviation Psychology, 2009.

<p>93</p>

Ludwig Reinhold Geissler, “The Measurement of Attention,” The American Journal of Psychology (1909): 473–529; William A. Johnston and Steven P. Heinz, “Flexibility and Capacity Demands of Attention,” Journal of Experimental Psychology: General 107, no. 4 (1978): 420; Robin A. Barr, “How Do We Focus Our Attention?” The American Journal of Psychology (1981): 591–603.

<p>94</p>

G. R. Dirkin, “Cognitive Tunneling: Use of Visual Information Under Stress,” Perceptual and Motor Skills 56, no. 1 (1983): 191-98; David C. Foyle, Susan R. Dowell, and Becky L. Hooey, “Cognitive Tunneling in Head-Up Display (HUD) Superimposed Symbology: Effects of Information Location” (2001); Adrien Mack and Irvin Rock, Inattentional Blindness (Cambridge, Mass.: MIT Press, 2000); Steven B. Most, Brian J. Scholl, Daniel J. Simons, and Erin R. Clifford, “What You See Is What You Get: Sustained Inattentional Blindness and the Capture of Awareness,” Psychological Review 112, no. 1 (2005): 217 – 42; Daniel J. Simons, “Attentional Capture and Inattentional Blindness,” Trends in Cognitive Sciences 4, no. 4 (2000): 147 – 55; Gustav Kuhn and Benjamin W. Tatler, “Misdirected by the Gap: The Relationship Between Inattentional Blindness and Attentional Misdirection,” Consciousness and Cognition 20, no. 2 (2011): 432 – 36; William J. Horrey and Christopher D. Wickens, “Examining the Impact of Cell Phone Conversations on Driving Using Meta-Analytic Techniques,” Human Factors: The Journal of the Human Factors and Ergonomics Society 48, no. 1 (2006): 196–205.