LITMIR.BIZ

Скачать книгу

як вікно, помилково сприйнявши за живу картинку, схожу на ті, що були в нього вдома… У палаті в Бетесді не було вікон; його тримали в одній з нових будівель, тому він ще не знав, що це таке – «вікно».

      Сміт схвально відзначив, що імітація глибини та руху на картині була ідеальною: напевно, її створив якийсь справді видатний митець. До цього часу в нього не було причин думати, що люди одержимі мистецтвом; завдяки цьому новому враженню його ґрокання про них підвищилось, і йому на душі стало тепліше.

      Його увагу привернув якийсь рух; він повернувся і побачив, що його брат знімає фальшиву шкіру та взуття.

      – Прокляття, як у мене болять ноги! – Вона підняла очі і побачила, що Сміт з виразом цікавості на своєму дитячому обличчі спостерігає за нею. – Зроби так само, якщо хочеш. Тобі сподобається.

      Він моргнув.

      – Як зробити?

      – Я зовсім забула. Йди сюди, я допоможу.

      Вона зняла з нього черевики, стягнула шкарпетки й відкинула їх убік.

      – Ось. Хіба це не прекрасно?

      Сміт порухав пальцями у холодній траві, невпевнено промовив:

      – Але воно ж живе?

      – Звісно ж, живе. Це справжня жива трава. Бен витрачає багато грошей, щоб підтримувати її такою. Спеціальні світильники коштують більше, ніж я заробляю за місяць. Тож пройдись і дозволь своїм ногам насолоджуватись цим.

      Сміт пропустив повз вуха більшість її промови, але зрозумів, що траву зроблено з істот і його запросили пройтись по них.

      – Ходити по істотах? – запитав він з недовірливим жахом.

      – Що? Чому ні? Це не пошкодить траву, вона спеціально призначена для килимів у будинках.

      Сміт нагадав собі, що водний брат поганого не порадить. З острахом, він обережно пройшовся килимом і зрозумів, що йому це подобається і що істоти не протестують. Він встановив свою чутливість до таких речей на той максимум, який тільки був можливий; його брат мав рацію, вони існують для того, щоб по них ходили. Він вирішив обійняти і вшанувати їх; це зусилля ледь нагадувало інакше – те, коли люди намагаються сприйняти переваги канібалізму – звичаю, що був для Сміта ідеально правильним.

      Джилл зітхнула.

      – Що ж, нам краще припинити гратися. Я не знаю, як довго ми будемо тут у безпеці.

      – Безпека?

      – Ми не можемо залишитися тут надовго. Саме у цю хвилину вони можуть перевіряти кожний вид транспорту, що покинув Центр.

      Вона спохмурніла і замислилась. Її квартира не варіант; це місце теж, до того ж Бен хотів забрати його до Джубала Гаршоу. Але вона не була знайома з Гаршоу і навіть не була впевнена, що той дійсно живе, за словами Бена, десь у Поконосі. Що ж, вона хоча б спробує це з’ясувати й сама зателефонує йому. Це був вибір без вибору: їй просто більше нікуди було йти.

      – Чому ти такий сумний, мій брате?

      Джилл відволіклася від думок і поглянула на Сміта. Боже, ця нещасна дитина навіть не знає, що щось не так! Вона доклала справжніх зусиль, щоб поглянути на все з його точки зору. Їй це не вдалося, але вона усвідомила, що він навіть не здогадується

Скачать книгу