МАКУНІВ – НАРИС З ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ - Михайло Іванович Бервецький

Скачать книгу

по всій Україні, а потім зберегли своє становище і за Австрії і за другої

      Польщі. В 1781 р. власник села, Юзеф Мєнчиньский – воєвода черняховскі, мама якого була старостою ордену Святого Станіслава біскупа Кавалерові, звернувся до адміністрації генерального біскупа Перемишльського з грамотою-рекомендацією про потребу призначення Василя Івановича на пароха в с.

      Макунів в храм Даниїла Стовпника. Воєвода запевняє, що він буде добрим

      парохом християнської громади і слугою Божим.

      6

      Під Австрійською Адміністрацією (1765—1918 рр.)

      «У всякого своя доля

      І свій шлях широкий»

      «Сон» Т. Шевченко

      1772 року розвалену кріпосницькою системою та внутрішніми чварами

      Річ Посполиту розділили між собою сильніші сусіди – Прусія, Австрія та Росія.

      Австрія захопила повністю Галичину, частково Поділля та Волинь. В цьому ж

      році Австрійські війська вступили на ці землі. Через два роки, 1774 року

      офіційно утворено нову провінцію у складі Австрійської імперії – «Королівство

      Галіції та Льодомерії», тобто таким чином відновлювалася назва (латинською) давнього Галицько-Волинського князівства, що вживалося ще з XIII ст..

      Офіційне прийняття такої назви австрійською владою начебто засвідчувало

      своєрідне визнання нею історичного пріоритету прав українців.

      У 1783 р. розпорядженням цісара Йосифа II кладовища біля храмів мали

      бути ліквідовані, могили навколо них знесені, крипти мали бути звільнені, ховати в криптах заборонялося.

      У цьому ж році у Львові для освіти і виховання греко-католицького

      духівництва, за єпископа Білянського цісарем Йосифом II заснована греко-католицька Духовна семінарія.

      Імператорським патентом з 20 лютого 1784 р. було запроваджено ведення

      церковних метричних книг на Галичині.

      Після поділу Польщі Ю. Мєнчиньский продав с. Макунів назавжди за

      29300 ринських злотих.

      Таблиця 1

      Таблиця 2

      7

      Відмінно від Польщі, Австрія почала дбати про розвиток набутих земель, і українці переживали деяке культурне, релігійне і господарське відродження, хоч влада в Галичині й надалі була в польських руках, залишках колишньої

      польської держави.

      Більшість з 2,4 млн. західних українців Габсбурзької монархії на початку

      XIX ст. жили в Східній Галичині, інші – на Буковині та Закарпатті. Соціальна

      структура українського населення була досить простою: 95% його становили

      незаможні селяни. Налічувалось близько 2000 родин священиків. Вищі верстви

      становили, переважно, поляки або полонізовані українці. Абсолютною

      більшістю нечисленного міського населення були євреї. Галичина була одною з

      найбідніших регіонів Європи.

      Після пана Ю. Мєнчиньского до 1848 року власником села був пан

      Ольшевський,

Скачать книгу