LITMIR.BIZ

      Собрались мы из разных мест,

      Не просто выпить, закусить.

      У нас событие – ХАМФЕСТ,

      Он круче Евро, может быть!

      И хоть знакомы все вокруг,

      В эфире встретились не раз.

      Но как прекрасно, старый друг,

      Увидеть блеск знакомых глаз!

      Шумит сосна, и Псел течет,

      В бокале пенится вино.

      Все годы, что прошли, не в счет.

      Не воротить их, все равно.

      Трансивер снова на столе,

      CQ,CQ, летит в эфир,

      Пусть мы чуть-чуть «навеселе»,

      Ведь представляем, целый мир!

      Мир прохождений и антенн,

      Мир ламп, РА и микросхем.

      Где связи все идут в зачет,

      Хоть жизнь меняется, течет.

      Но раз в году, иль может два,

      Когда расстелится трава,

      В реке прогреется вода,

      Мы собираемся всегда!

      Есть Шостка, Глухов, Лебедин,

      Ромны, Ахтырка и Колядин,

      Кролевец, Сумы, Тростянец,

      И много милых нам Сердец!

      Хамфест, Хамфест, улыбки, смех,

      Общенья праздник, без сомненья.

      Как старый друг, ждешь в гости всех,

      Всех тех, кто любит приключенья.

      Я приглашаю всех, Друзья,

      Конечно, если время будет.

      К нам на Хамфест, здесь вся «Семья»,

      Здесь все достойнейшие люди!

      Ти, рідна, й досі у журбі

      І воскресаєш ти повільно…

      Не розчаруюся в тобі,

      Моя ти страднице-Вкраїно

      Страждає єдність, далебі —

      Віки роз’єднана в неволі!

      Не розчаруюся в тобі —

      Дорога спільна, спільна доля.

      Не гордимося хай, ще ні,

      Тобою, мовою ясною —

      Не розчаруюся в тобі,

      Ти будеш все життя зі мною

      Бо я, як син, збагнув твій біль,

      Я ж не дитя уже наївне —

      Не розчаруюся в тобі.

      Моя ти ненько-Україно!

      Багатство, поки що, в добрі,

      А щедрість – в серці, не в коморі.

      Не розчаруюся в тобі —

      Поділим навпіл радість, горе.

      Я вірю у часи нові,

      Ту віру грози не остудять.

      Не розчаруюся в тобі,

      В героях тих, що є, що будуть.

      Я вірю в неба голубінь,

      У золотий пшеничний колос —

      Не розчаруюся в тобі,

      Я заявлю на повний голос.

      Одвічний біль, одвічна втіхо!

      Не вірю я, що ти з ребра!

      На радість нашу, чи на лихо,

      Бог жінку з іншого зібрав.

      У фарб зорі він взяв чарівність,

      Додав жорстокість злих стихій,

      Красу і лебедину

Скачать книгу