LITMIR.BIZ

Скачать книгу

оглянути ліс у Котилувці.

      Коли вони увійшли до їдальні, обидві пані вже сиділи за столом.

      – Який ви блідий!.. – зауважила пані Ніна.

      – Голова трохи болить.

      – Ви тільки уявіть, мої дорогі, – заторохтів Куницький, – пан Никодим ока не зімкнув. Всю ніч безперервно просидів над книгами!

      – Може, вип’єте порошок від головного болю? – запитала пані Ніна.

      – Та не варто…

      – Випийте, вам легше стане.

      Вона наказала лакеєві принести коробку з порошками, і Дизмі довелося проковтнути ліки.

      – Знаєш, Ніно, – промовила Кася, – пан Дизма вчитиме мене грати у більярд.

      – А ви добре граєте?

      – Середньо, – відповів Никодим, – колись грав непогано.

      – Може, почнемо відразу після сніданку? – запропонувала Кася.

      – Я на вас дивитимуся, – додала пані Ніна.

      – Хо-хо, – засміявся Куницький, – боюся, як би ви не захотіли назавжди відняти у мене пана Никодима.

      – Мій чоловік вас ревнує, – посміхнулася пані Ніна, а Дизма зауважив її доброзичливий погляд.

      «Вона, мабуть, дуже добра», – подумав він.

      Відразу після сніданку Куницький попрощався з ними і подріботів до автомобіля, який очікував на нього.

      Кася звеліла приготувати більярд, і вони утрьох перейшли в більярдну.

      Урок почався з того, що Дизма показав, як потрібно ставити руку і тримати кий. Потім він пояснив, як слід бити по кулі.

      Кася швидко все засвоїла: у неї були точна рука і вірне око. Дизма заявив:

      – Ви, пані, будете добре грати, потрібно тільки практикуватися.

      – Значить, Кася – тямуща учениця? – запитала пані Ніна.

      – Для першого разу – чудово.

      – А що найважче у більярді? – запитала Кася.

      – Карамболь.

      – Покажіть, будь ласка, як це робиться.

      Дизма розставив кулі.

      – Дивіться, – сказав він, – тепер я так ударю свою кулю, що вона торкнеться двох інших.

      – Але ж це неможливо: вони стоять не на одній лінії.

      – Саме так, – посміхнувся Никодим, задоволений враженням, яке справив, – увесь секрет карамболю полягає в тому, що моя куля, ударяючись в різних місцях об борт, мінятиме напрям. Ось так виглядає карамболь. – Він легенько вдарив по кулі, і карамболь, до подиву пані, вдався на славу.

      – Це ж геометрія, – здивувалася пані Ніна.

      – Я до такої спритності не дійду, – додала Кася.

      – Може, і ви, пані, спробуєте? – звернувся Дизма до Ніни.

      – О, у мене нічого не вийде, – відповіла, все ж таки беручи кий у руки. Вона не знала, як покласти ліву руку, щоб зробити з неї підпору, і Дизма мусив поставити їй пальці. Зауважив при цьому, що шкіра у пані Ніни гладенька і ніжна. Йому спало на думку, що ці руки, мабуть, нічого не робили. «Яке це щастя, – подумав він, – бути таким багатим: тільки пальцем ворухни – усе за тебе зроблять».

      – Ну, що ж, пане, – заговорила Ніна, – певно, ви не хочете мене вчити?

      – Прошу вибачення. Я так просто… замислився.

      – Цікаво, про що?

      – Та

Скачать книгу