LITMIR.BIZ

Скачать книгу

відмінка в сучасній українській літературній мові становлять сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний.

      Первинною функцією називного відмінка є функція суб’єкта дії, яка поширюється насамперед на назви істот, наприклад: Студенти зібралися в аудиторії. Поширення називного відмінка на назви неістот спричинено явищами персоніфікації або модифікації суб’єктного значення в напрямку інструментальності, наприклад: Банк працює успішно або Поїзд відходить о четвертій.

      Основне значення родового відмінка виявляється у придієслівному та приприкметниковому функціонуванні:

      а) власне об’єкта, наприклад: Не чекайте допомоги; Він став білий від снігу; Брат старший від сестри;

      б) об’єкта, не визначеного кількісно або визначеного частково, наприклад: Виділили достатньо готівки.

      На основне нашаровуються супровідні значення родового відмінка, пов’язані з вираженням різноманітних обставинних ознак:

      а) часу, наприклад: народився першого квітня дві тисячі п’ятого року; за старих часів було по-іншому;

      б) просторовості, наприклад: приїхати до Львова;

      в) атрибутивних відношень у приіменниковій позиції як нашарування на суб’єктну та об’єктну семантику, пор.: Акцизний збір у доходах бюджету. Не варто, однак, зловживати формами родового присубстантивного відмінка, щоб не створити психолінгвістичного дискомфорту чи граматичних помилок, пор.: Товариш брата моєї дружини повідомив…; Допомога банку не забарилася.

      Основною функцією давального відмінка є функція адресата дії. У зв’язку з цим він поєднується з дієсловами, що позначають цілеспрямовану дію (дарувати, продавати, присвячувати, надсилати, писати тощо), а ядро іменникової лексики формують назви істот, наприклад: подарувати народові, присвятити матері. Варто звернути увагу на те, що давальний відмінок може вживатися тільки з похідними прийменниками типу завдяки, всупереч, наперекір, назустріч, наприклад: вчуся в університеті завдяки (всупереч) батькам (долі).

      Іменники чоловічого роду у давальному відмінку однини можуть мати паралельні закінчення ові (-еві, -єві) і – у (-ю).

      У діловому стилі виразно переважає закінчення – у (-ю): директору, інженеру, документу та ін. Однак якщо поруч уживають два іменники в давальному відмінку, тоді краще вживати для них різні закінчення: інженерові Петренку або пану Сергієві. В іменниках – власних назвах на – ів (-їв), – ов (-ев, – єв), – ин, (-ін, – їн) можливим є тільки закінчення – у: Харкову, Києву, Гришину, Ільїну тощо.

      Основне значення знахідного відміна – назва об’єкта дії, процесу чи стану, наприклад: приваблювати клієнтів, оформляти документи, фіксувати заборгованість, запрошувати делегацію, переживати невдачі. Аналогічну функцію виконує знахідний відмінок у безособовому реченні, присудок у якому виражений віддієприкметниковими формами на – но, – то, наприклад: справу завершено, кредитування припинено.

      Вторинними

Скачать книгу