Сповідь відьом. Тінь ночі - Дебора Гаркнесс

Скачать книгу

нудило від Крістофера Марлоу.

      Зачувши цю відповідь Метью, усі присутні в кімнаті замовкли, а мій чоловік і Волтер продовжували свердлити один одного поглядами. Із Кітом Метью був поблажливим та зрідка дратівливим. Джордж і Том навівали на нього спокій, а Генрі викликав почуття братерської любові. Але Волтер Рейлі був рівнею Метью – по розуму, силі й, можливо, по безжальній жорстокості, і це означало, що в цій суперечці значення мала лише думка Волтера. Вони побоювалися й поважали один одного, наче двоє вовків, що придивляються, хто із них переможе і очолить зграю.

      – Он воно як, – повільно мовив Волтер, скоряючись авторитету Метью.

      – Саме так, – підтвердив Метью, зручніше вкладаючи ноги на килимок біля каміна.

      – Ти маєш надто багато таємниць і надто багато ворогів, щоб одружуватися. Але все одно пішов на цей крок, – сказав Волтер з виразом величезного подиву на обличчі. – Дехто звинувачував тебе в тому, що ти надмірно покладаєшся на власну хитрість і гостроту розуму, але до цього моменту я не вірив цим людям. Чудово, Метью. Якщо ти такий розумний, то скажи, що нам слід відповідати, коли виникнуть запитання – а вони виникнуть неодмінно.

      Кіт гепнув келихом об стіл, і вино вихлюпнулося йому на руку.

      – Невже ти гадаєш, що ми так просто…

      – Вгамуйся, Кіте, – сказав Волтер, кинувши на Марлоу розлючений погляд. – Зважаючи на ту брехню, якою ми змушені прикривати тебе, ти взагалі не маєш права розтуляти рота. Продовжуй, Метью.

      – Дякую, Волтере. Ви п’ятеро – єдині у всьому королівстві, хто вислухає мою розповідь і не визнає мене божевільним. – Метью пригладив пальцями волосся. – Ви пригадуєте, коли ми востаннє обговорювали ідею Джордано Бруно про безкінечну кількість світів, не обмежених простором та часом?

      Чоловіки обмінялися здивованими поглядами.

      – Я не впевнений, – обережно почав Генрі, – чи ми розуміємо, куди ти хилиш.

      – А туди, що Діана – з Нового Світу. – Метью на мить замовк, і це дало можливість Марлоу обвести тріумфальним поглядом кімнату. – Із прийдешнього Нового Світу.

      Запала тиша, і очі всіх присутніх прикипіли до мене.

      – Вона ж казала, що походить з Кембриджа, – отетеріло зауважив Волтер.

      – Не з того Кембриджа. Мій Кембридж знаходиться у штаті Масачусетс. Від напруження та довгого мовчання мій голос заскрипів, як немазане колесо.

      Я прокашлялася. – Поселення утвориться на північ від Роаноука через сорок років.

      Кімната вибухнула вигуками, і на мене з усіх боків посипалися запитання. Гарріот невпевнено простягнув руку і з деяким острахом торкнувся мого плеча. Коли його палець відчув тіло, він відсмикнув руку з невдаваним подивом.

      – Я чув про істот, здатних примушувати час підкорятися їхній волі. Сьогодні видатний день, правда ж, Кіте? Чи міг ти коли-небудь уявити, що стрінеш прялю часу? Нам слід бути з нею обачними, бо можемо потрапити до її тенет і збитися зі шляху.

      – А що ж вас сюди привело, господине

Скачать книгу