LITMIR.BIZ

      «Заплакав і вдарив! глухий то був гук,

      Як бубон, загувши, розбивсь і впав з рук».

      Геть оточене узгір’ям,

      Темним, сміливим, стрімчастим,

      Заколиханеє шумом

      Диких пінистих потоків,

      Розляглось, як мрія, красне

      Котере[5]. В домочках білих

      Скрізь балкони; красні дами

      Там стоять, сміються щиро.

      Сміючися, споглядають

      На базар строкатий, гучний:

      Тож під дудочку танцюють

      Там ведмедиця з ведмедем.

      Атта Троль і чорта Мумма —

      Звалась так його дружина —

      Виступають, і від дива,

      Аж не тямляться всі баски.

      Твердо, повагом, велично

      Атта Троль танцює гордий,

      Та дружиноньці кудлатій

      Цноти й повагу бракує.

      Так мені здавався часом

      Той її танець канканом,

      Бо при вискоках зухвалих

      Grand’ Chaumiиre мені згадалась.

      Навіть сам поводар жвавий,

      Що її провадив в путах,

      Теж, здається, зауважив

      Неморальність того танцю.

      І не раз за теє Мумму

      Батогом він бив по спині,

      І ревіла чорна Мумма,

      Що аж в горах віддавалось.

      Сей поводар мав на шапці

      Шість мадонн, що боронити

      Мали голову від кулі,

      Ворога або й від кузьок,

      А на плечах мав поводар

      З олтаря покров барвистий,

      Що служив за плащ у нього

      І скривав ножі й пістолі.

      Був ченцем колись поводар,

      Потім ватагом злодійським;

      Щоб і тим, і другим бути,

      Став на службу в Дон Карлоса[6].

      Як втікать Дов Карлос мусив

      Разом з цілим товариством,

      А найкращі паладини

      Діла чесного шукали

      (Пан Шнапганський[7] став письмовцем),

      Тож тоді й наш лицар віри

      Став ходить по всьому краю,

      З ним

Скачать книгу