Україна. Загартована болем. Тисяча років самотності - Олег Криштопа

Скачать книгу

московської армії. Під орудою князя також перебували загони кадомських і касимовських татар, прибуло йому на допомогу й військо наказного гетьмана Безпалого, який боровся з Виговським за булаву. Основу військ Трубецького становили елітні кінні підрозділи «государєва полка», який, за традицією, комплектувався з високодостойних московських дворян. Після битви від еліти московського війська лишився тільки спогад. Сам князь Пожарський потрапив у полон і був страчений кримським ханом.

      Віктор Брехуненко: «І князь Пожарський сам, герой того смутного часу, герой того ополчення, яке визволяло Москву від польських військ. Він потрапив до полону і був позбавлений життя татарами. Розгром російської кінноти дав змогу татарам і козакам перейти в наступ і погнати решту війська. Власне, Ромодановський був змушений відходити, і, якби не прорахунки Івана Виговського на марші, військо московське могло б перестати існувати взагалі».

      Під час бою московський головнокомандувач повівся не найкращим чином. Трубецькой кинув напризволяще війська Пожарського, не надіславши йому допомоги; спішно зняв облогу Конотопа і наказав відступати. Козаки й татари три дні переслідували ворога – аж до московського кордону, – однак так і не змогли остаточно знищити. Тікаючи, царські війська втратили левову частку артилерії, бойові знамена, скарбницю й обоз. Згідно з попередніми домовленостями, усі трофеї та полонені мали дістатися татарам. Усупереч узвичаєним правилам, хан наказав своїм воїнам знищити полонених. За різними даними, татари стратили близько п’ятнадцяти тисяч московитів.

      Віктор Горобець: «Відомо, знову ж таки, ще Сергій Соловйов свого часу писав, що, коли цар довідався про поразку, якої зазнав князь Трубецькой під Конотопом, було віддано наказ про підготовку… виїзду царського двору із Москви, хотіли перебратись у непрохідні землі за Волгою, до Ярославля мали виїхати. Москву почали терміново зміцнювати, укріплювати, копати рови, тому що справді боялися, що після такої втрати, втрати найбільш боєздатної, після паніки, яку спричинила ця втрата, і Виговському, і кримському хану Мехмеду Четвертому до снаги буде дійти до Москви і заволодіти Москвою…»

      На підступах до Москви зчинилася паніка, поміщики кидали свої маєтності і разом із селянами тікали під захист міських мурів. Нашвидкуруч формувались додаткові загони для захисту Москви на випадок облоги. Страх і невпевненість московитів віщували найгірше. Проте хвилювання царя виявилися передчасними. Через складну політичну ситуацію в Україні Виговський так і не зміг повторити похід гетьмана Петра Сагайдачного на Москву. Татари змушені були повернутися до Криму, оскільки на їхні поселення вчинили напад загони запорозького отамана Івана Сірка.

      Віктор Брехуненко: «Але, на жаль, крупномасштабного походу на московські землі в козаків і татар не вийшло. І не вийшло з двох причин. Перша з них – ключова. Удар в спину завдав кошовий отаман Іван Сірко, який здійснив похід до Перекопа, і татари змушені були відійти. Хан

Скачать книгу