LITMIR.BIZ

Скачать книгу

та новий комісар поліції Гуннар Хаген позамовкали, коли Б’ярне Мьоллер увійшов у свій кабінет. Тобто вже не свій.

      – Отже, чи до вподоби тобі краєвид? – спитав Мьоллер, сподіваючись, що голос його пролунав бадьоренько. Й додав: – Гуннаре. – Дивне відчуття – промовляти це ім’я.

      – Та-а, у грудні Осло завжди понуре, – одказав Гуннар Хаген. – Подивимось, може, й цьому можна зарадити.

      Мьоллер хотів спитати, що він має на думці, але змовчав, зауваживши, що начальник поліції погідливо захитав головою.

      – Я саме розповідав Гуннару певні подробиці щодо наших працівників. Конфіденційно, сказати б – між нами.

      – Так, ви ж бо давно знаєтеся.

      – Звісно, – мовив начальник. – Ми з Гуннаром знаємося ще з часів Поліцейської академії.

      – У резюме зазначено, що ви щороку берете участь у Перегонах біркебейнерів,[6] – мовив Мьоллер Гуннару Хагену. – А чи знаєте, що наш начальник теж щороку бере там участь?

      – Певна річ. – Хаген усміхнено кинув оком на начальника поліції. – Часом ми разом беремо участь. І намагаємося збороти один одного на фінішному ривку.

      – Невже? – весело мовив Мьоллер. – Отже, якби наш бос сидів у кадровій комісії, то були б підстави гадати, що ви втрапили до нас завдяки знайомству.

      Начальник поліції сухо гигикнув, застережливо глянувши на Б’ярне Мьоллера.

      – Я саме розповідав Гуннарові про людину, якій ти зробив досить щедрий дарунок.

      – Про Харрі Холе?

      – Про нього, – кивнув Гуннар Хаген. – Пригадую, він відправив на той світ якогось поліцейського інспектора через неприємну справу про контрабанду. Як я чув, він у ліфті відірвав йому руку. А згодом були підозри, що саме через нього стався витік у пресу. Недобре.

      – По-перше, у «неприємній справі про контрабанду» йдеться про професійну злочинну організацію, котра укорінилася у поліції й кілька років засипала Осло дешевою стрілецькою зброєю, – мовив Б’ярне Мьоллер, ретельно приховуючи роздратування. – Й попри спротив, який чинили тут, в управлінні, Харрі Холе самотужки розкрив цю справу по кількох роках ретельної поліцейської праці. По-друге, він убив Волера, захищаючи власне життя, а руку Волерові відтяло ліфтом. А по-третє, ми не маємо жодних свідчень стосовно того, хто і що збовкнув пресі.

      Гуннар Хаген та начальник поліції перезирнулися.

      – Хай там як, – мовив начальник, – але ти, Гуннаре, будь з ним насторожі. Як мені відомо, нещодавно його покинула кохана. А ми знаємо, що у таких людей, як Харрі, такі події часто спричиняють повернення згубних звичок. Певна річ, із цим ми не будемо миритися, попри те, що він розкрив безліч серйозних справ.

      – Отже, намагатимусь тримати його у шорах, – мовив Хаген.

      – Він – інспектор, – Мьоллер заплющився. – Не рядовий. Шор не полюбляє.

      Гуннар Хаген повільно кивнув, погладжуючи густий вінок на потилиці.

      – Ти коли починаєш у Бергені… Б’ярне? – Хаген опустив руку.

      Мьоллер міг би дати голову на відсіч, що й Хагену було незвично промовляти його ім’я.

      Харрі

Скачать книгу