Скачать книгу

йому можливість слово сказати, значить у нього є шанс.

      Ще кілька хвилин тому хлопці відійшли в сторону аби не муляти очі перехожим. Розповідь Лесика вони слухали поміж березами у парку.

      – Ну ти і плуг! – зробив висновок Каратаєв, коли Лесик закінчив свою оповідку. Щось придумати своє Петро одразу так і не встиг. Тож розповів усе як було, щоправда свій переказ прикрашав негативними епітетами, спрямованими проти Сєдакова. Втім, Каратаєв, схоже, умів факти відділяти від епітетів, про що й власне свідчила його репліка.

      Гарника ще важче обвести довкола пальця, але він був менш категоричним. На його обличчі читалося невдоволення, однак Степан не став давати оцінки діям свого товариша.

      – З тобою усе ясно. – сказав Гарник, звертаючись до Лесика. – А тепер скажи мені де можна знайти цього Сєдакова?

      – А навіщо він тобі? – здивувався невдаха.

      – Як це навіщо? – розізлився Гарник. – У нього мій пістолет. Зброя мені потрібна. Треба ж мені чимось налякати військових інкасаторів. Те, що у них автомати незаряджені, ще не означає, що їх можна взяти голими руками.

      У ці хвилини пухкенькі щоки затійника пограбування ще більше заокруглилися. Було зрозуміло, що терпіння його не безмежне.

      – Степане, а без цього пістолета ніяк не можна обійтися? – якомога делікатніше поцікавився Лесик.

      – Ніяк. З вилами на інкасаторів не підемо. Нам усім потрібно мати в руках вогнепальну зброю. Тим паче, що офіцер у інкасаторів таки матиме заряджений пістолет. Так що кажи де можна знайти цього Сєдакова?

      – Він біля залізничного у «Трьох валетах» постійно тусується. Це його гадюшник. Але якщо ти надумав і справді з ним поговорити, то це безнадійно.

      – Це вже не твої проблеми. Покажи нам де ті «валети» і можеш бути вільним.

      «Три валети» відкрилися лише рік тому. Гарник, який служив у війську ще не встиг наслухатися про цей заклад.

      – Вадим знає. – Лесик кивнув на товариша.

      – Знаю. – підтвердив Каратаєв. – Але тобі так легко зістрибнути не вдасться. – звернувся він до Петра. – Ходи покажеш.

      – Але ж він мене приб’є. – заскиглів невдаха. – Я вже сьогодні один раз побував у його руках.

      – Ходімо. – наказав Гарник. – Почекаєш десь на вулиці. А ми з цим Сєдаковим удвох з Вадимом і розберемось. Сьогодні заберемо у нього пістолет, а завтра накинемо план пограбування.

      Діватися було нікуди. Тим паче, що в компанію ніби беруть. Лесик погодився. Щоправда, вже біля самих «Трьох валетів» спробував переконати друзів:

      – А може не варто? Сєдаков не такий простий як вам це здається.

      – Не тряси штанками. – порадив безстрашний Гарник. – Не мине і року, і усе це місто буде у наших руках. От згадаєш колись мої слова. Зараз головне тільки інкасаторів успішно взяти для того, щоб мати стартовий капітал.

      – Твоїми устами та й мед пити. – зітхнув Лесик перед тим як залишитися наодинці.

      Розділ 4

      Олексій Сєдаков був бандитом широкого профілю. Він

Скачать книгу