Аннотация

Эта книга давно стала классикой – классикой литературы и классикой педагогической мысли. Драматичная и в то же время светлая, жизнеутверждающая, она увлекает читателей самых разных возрастов, поистине от мала до велика. И конечно же, она не устаревает. Это история о том, как в суровые годы, в тяжелейших условиях замечательные педагоги и просто хорошие люди спасали беспризорников, возвращали их к нормальной жизни в обществе, учили радоваться, творить, любить. История об успехе новой педагогической системы, к которой специалисты обращаются до сих пор. А главное – история о неравнодушии, сопричастности, душевном благородстве. В настоящем издании представлены наиболее значимые фрагменты «Педагогической поэмы».

Аннотация

Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка. Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»). Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших. Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років. На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.

Аннотация

Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора. Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким. Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області. Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця. А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти. Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався. Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.

Аннотация

Аннотация

Аннотация

Аннотация

«Мы летели довольно низко над пересеченной местностью, и прекрасный пассажирский аэроплан порядочно покачивало. Мой сосед, журналист из Вены, Эрвин Лик, крепко „пришитый“ к креслу широким ремнем, морщился, разглаживая географическую карту, которая ежеминутно сползала с его колен…»

Аннотация

Впервые для отечественного читателя собраны фельетоны и очерки Андрея Митрофановича Ренникова (настоящая фамилия Селитренников; 1882–1957), написанные в эмиграции. Талантливый писатель и журналист, широко популярный еще в дореволюционной России, одним из немногих он сумел с уникальным чувством юмора и доброжелательностью отразить беженский быт, вынужденное погружение в иностранную стихию, ностальгию.

Аннотация

В 1930-е годы в русской эмигрантской периодике в Париже были опубликованы «Роман с кокаином» и рассказ «Паршивый народ». Автор скрывался под псевдонимом Михаил Агеев. Только сейчас установлено, кто на самом деле написал этот роман о разрушении личности кокаиниста и рассказ-сценку из зала суда, – произведения, породившие немало споров, не утихающих по сей день.

Аннотация

Фёдорова Нина (Антонина Ивановна Подгорина) родилась в 1895 году в г. Лохвица Полтавской губернии. Детство её прошло в Верхнеудинске, в Забайкалье. Окончила историко-филологическое отделение Бестужевских женских курсов в Петербурге. После революции покинула Россию и уехала в Харбин. В 1923 году вышла замуж за историка и культуролога В. Рязановского. Её сыновья, Николай и Александр тоже стали историками. В 1936 году семья переехала в Тяньцзин, в 1938 году – в США. Наибольшую известность приобрёл роман Н. Фёдоровой «Семья», вышедший в 1940 году на английском языке. В авторском переводе на русский язык роман были издан в 1952 году нью-йоркским издательством им. Чехова. Роман, посвящённый истории жизни русских эмигрантов в Тяньцзине, проблеме отцов и детей, был хорошо принят критикой русской эмиграции. В 1958 году во Франкфурте-на-Майне вышло его продолжение – Дети». В 1964–1966 годах в Вашингтоне вышла первая часть её трилогии «Жизнь». В 1964 году в Сан-Паулу была издана книга «Театр для детей». Почти до конца жизни писала романы и преподавала в университете штата Орегон. Умерла в Окленде в 1985 году. Вашему вниманию предлагается третья книга трилогии Нины Фёдоровой «Жизнь».